Объяснение:
К началу XV века Крымский Юрт уже сильно обособился от Золотой Орды и заметно усилился. В состав его входила, помимо степного и предгорного Крыма, часть горной части полуострова и обширные степи северного Причерноморья. После смерти Едигея в 1420 году Орда фактически утратила контроль над Крымом. После этого в Крыму началась борьба за власть, победителем из которой вышел первый хан независимого Крыма и основатель династии Гиреев Хаджи I Гирей. В 1427 году[31] он объявил себя властелином Крымского ханства. В 1441 году избран ханом и возведён на престол[32].
К середине XV века золотоордынский период в истории Крыма был окончательно завершён, сотрясаемая смутами Золотая Орда распалась на части
. . . . . Книга в Середньовіччі. . . . .
У середні віки книги вважалися рідкістю. Це пояснювалося як тим, що кожна книга була оригінальним рукописним твором, так і незначною кількістю грамотних людей. Зростання грамотності і поширення паперу зумовило збільшення попиту на книги і їх здешевлення. З'явилися майстерні з переписування книг. У XIV-XV ст. цікавість до писаного тексту значно зросла, особливо до Слова Божого. Щоб задовольнити зростаючий попит, потрібно було придумати новий б виготовлення книг. На початку XV ст. в Європі з'явилися перші книги, виготовлені за до відбитків вирізаних на дощечках текстів. Проте такий б був трудомістким і не відповідав потребам часу, до того ж переписувачі працювали швидше, ніж виготовлявся макет такої друкованої книги. Близько 1445 р. німецький ремісник Йоганн Ґупгенберг (1399-1468) винайшов б книгодрукування, що його використовують і донині. З металевих кубиків із випуклими дзеркальними відбитками букв—літер—у спеціальних рамках набирається текст сторінки, яка потім за до пресу друкується. Цей винахід докорінно змінив систему передачі інформації: усну форму замінило друковане слово.
.Культура читання в Середні віки.
Якою була культура читання у середні віки? Чи робили середньовічні читачі процес читання більш зручним? Звісно, що робили! Одним із таких в було використання закладок, які сьогодні ми зустрічаємо в манускриптах, що зберігаються в різних бібліотеках та музеях світу.
Середньовічні закладки були різних типів. Були статичні, що один раз кріпилися до сторінки та ніколи не знімалися, і залишаються на місці по сьогоднішній день. Такі закладки могли робитися найрізноманітнішими
Наприклад, читач міг зрізати край пергаменту сторінки і протягнути смужку через невеликий отвір. Тоді надрізаний аркуш виступав назовні та слугував закладкою. Такий б, звісно, псував аркуш манускрипту, тому до нього вдавалися не надто часто.
Більш поширеними були закладки з клаптика пергаменту, що приклеювався до сторінки . Інколи на такій закладці навіть робили помітку, наприклад, літера «В» позначала Хрещення.
Зберігаються в бібліотеках й манускрипти із шкіряними закладками. Інколи на кінці таких закладок містилися ще й закінчення у формі кульок зі шкіри. Такі закладки, для кращого кріплення, приклеювалися до аркуша з обох боків.
Статичні закладки позначали місця, до яких зверталися регулярно. Наприклад, у книзі пісень позначали ті, що досить часто співалися під час мес. У молитовнику могли позначати молитви, що читалися найчастіше.
Проте сьогодні, гортаючи середньовічні манускрипти, дослідники натрапляють і на інші типи закладок, зокрема й на динамічні. Це можуть бути схожі до сьогоднішніх, закладки-стрічки. Щоправда, їх могли робити й зі шкіри у вигляді шнурків, що надійно кріпилися до книги. Деякі закладки такого типу мали відразу декілька шнурочків. Таким чином читач міг позначати декілька місць, що його зацікавили.
Проте знали середньовічні читачі й більш «розумні» закладки . Такі закладки не лише вказували на сторінку, де читач призупинив читання, а й позначали стовпець та рядок. До шнурочка кріпився диск із пергаменту, що також був рухомим. Рухаючи його, була можливість позначити рядок. Позначки на диску вказували на стовпець. Досить просто та зручно!