1. Установіть хронологічну послідовність подій: вихід друком «Русалки Дністрової»;
створення освітнього «Товариства галицьких греко- католицьких священиків»
у Перемишлі; початок діяльності «Руської трійці» у Львові.
2. Проілюструйте подані твердження, що характеризують євціально-економічне стано-
нище в західноукраїнських землях у першій половині 19 ст.у конкретними фактами.
3 1. Прагнення уряду перетворити західноукраїнські землі на ринок збуту і джере-
ло сировини. М 2. Гальмування урядом розвитку промисловості. 3 3. Посилення
визиеку селян. У) 4. Пасивний опір та гострі соціальні протести селян.
3. Дайте відповіді на залитання: М 1. Заяких обставин греко-католицьке духівництво
перебрало керівництво українцями на Галичині? 1 2. Якою буда роль греко-католи-
шького духівництва в національному відродженні українців? М 3. Що характерне
для економічного становиша західноукраїнських земель? 1) 4. З якими подіями та
постатями пов'язана перша хвиля національного відродження в Галичині та Закар-
патті?
4. Доберіть до імен історичних постатей їхні стислі характеристики: а) М. Шашке-
вич; б). Базилович; в) Л. Кобилиця; г) О. Духнович; д) М. Лучкай.
1. Засновник і керівник першого в Галичині освітнього товариства греко-католиць-
ких священиків, автор першої в Галичині «Граматики» книжної української мови.
2. Закарпатський будитель, автор вірша «Я Русин був, єсм і буду.». 3. Автор шести-
томної «Історії карпатських русинів». 4, Автор першої наукової праці з історі
Закарпаття - «Короткого нарису фундації Федора Коріатовича». 5. Організатор і
лідер «Руської трійці», співавтор і єпіввидавець «Русалки Дністрової». 8. Очільник
селянського руху на Буковині в 40-х рр. 19 ст.
5. Визначаючи внесок «Руської трійці» в розвиток українського національного руху,
І. Франко наголошував, що у трійчан, особливо в М. Шашкевича, задуми були дале-
ко ширшими за просвітницькі; вони прагнули воскресити цілий народ український
до нового життя, духовного і громадського, Доведіть слушнієть думки 1. Франка
уривками з джерел та конкретними прикладами діяльності членів «Руської трійці».
Гро утвердження Володимира на київському столі Нестор- літописець урочисто написав: „І почав княжити Володимир у Києві єдиновладно“. Він стає верховним володарем у країні. Історики характеризують державу часів Володимира як ранньофеодальну монархію. Це визначення значною мірою є умовним. Адже перші паростки феодального виробництва на Русі проглядають лише в другій половині його князювання. Значення видатної постаті Володимира полягає в тому, що своєю діяльністю він ніби з’єднав дві доби: пізню родоплемінну й ранню феодальну.