Відповідь:
Наприкінці XVIII ст. внаслідок трьох поділів Польщі західноукраїнські землі площею понад 60 тис. кв. км з населенням 2,5 млн. осіб (у тому числі 2 млн. українців) стали колонією Австрійської імперії. Її населення жило в умовах жорстокого соціально-економічного визиску з боку феодально-абсолютистської монархії. Вкрай незадовільним було й культурне становище українців. У Галичині тривав початий ще значно раніше процес полонізації, на Закарпатті – мадяризації, на Буковині – румунізації. Йдеться, отже, про подвійний, а то й потрійний національний та соціальний гніт.
Східна Галичина разом із частиною польських земель входила до складу "королівства Галіції та Лодомерії" з центром у Львові. В адміністративному відношенні край поділявся на 12 округів: Золочівський, Тернопільський, Чортківський, Жовківський, Львівський, Бережанський, Коломийський, Станіславівський, Стрийський, Самбірський, частина Сяноцького та Перемишлянського округів входили до складу Східної Галичини. На чолі Галичини стояв губернатор, який призначався Віднем.
Поясненя: всё что нашла
Нирва́на, Нибба́на (от санскр. निर्वाण, nirvāṇa IAST, пали nibbāna — «угасание», «прекращение», «отсутствие волнения») — понятие в индийской религиозной мысли, обозначающее высшую цель всех живых существ и играющее важнейшую роль в буддизме[1]. Существует множество определений понятия «нирвана», но обычно оно связывается с состоянием освобождения от страданий, свойственных бытию в сансаре.
В буддизме нирвана:
свобода от желаний, страданий и привязанностей (отсутствие их влияния на события жизни);
освобождение от страдания, от круга рождений (сансары);
состояние сознания, в котором элементы «санатаны» (дхармы) — потока сознания пребывают в покое;
высшая цель устремлений верующих в раннем буддизме и в тхераваде, достижимая после искоренения всех омрачений («нирвана с остатком»)[2].
Объяснение:
Шкшкшешешешкшкқеқңкқңқң