ответ: На південному напрямку основне завдання становила захист російських кордонів від набігів кримських татар. З цією метою була побудована нова оборонна лінія - Тульська засічнихриса. Похід російських військ на Крим 1559 р закінчився невдачею. Як вже говорилося вище, в 1571 р кримський хан Девлет-Гірей здійснив набіг на Москву. Наступний набіг кримчан влітку 1 572 вдалося зупинити. Ханське військо було розбите князем М.І. Воротинського.
Правління вибраних раді відзначено великими успіхами у зовнішній політиці держави на східному напрямку. На початку 1550-х рр. до Російської держави були приєднані 2 великих татарських держави, що утворилися після розпаду Золотої Орди: в 1552 р було завойовано Казанське ханство, в 1556 р - Астраханське ханство. Таким чином, межі Московського царства переступили за Волгу і наблизилися до кордонів Азії. Цей рубіж було перейдено на початку 1580-х рр. Озброєна на кошти багатих купців Строганових експедиція козаків на чолі з Єрмаком Тимофійовичем здійснила похід до Сибіру, розбила війська сибірського хана Кучума і приєднала його землі до Російської держави. З цього моменту почалося освоєння Сибіру російськими людьми.
Після приєднання Поволжя пріоритетним у зовнішній політиці стало Західний напрямок. Головною метою розпочатої в 1558 р Лівонської війни стало завоювання Росією виходу до Балтійського моря. У 1558-1560 рр. військові дії велися проти лицарського Лівонського ордену, якому належала територія Прибалтики. Початок війни виявилося вдалим: війська Івана IV пройшли майже всю Лівонію, взяли 20 міст, Орден був фактично розгромлений. Року 1561 Лівонський орден розпався. Однак перемоги російської зброї йшли врозріз з інтересами Польщі, Данії і Швеції, до яких перейшли колишні володіння Ордена, тому Росії довелося битися вже з трьома сильними супротивниками. У 1563-1564 рр. російські війська зазнали ряд серйозних поразок. Польща і Литва, які боялися посилення Росії і також прагнули до захоплення Лівонії, 1569 р об'єдналися в єдину державу Річ Посполиту. В результаті Росія програла Ливонскую війну. У 1582 р в Ям-Запольської було укладено перемир'я, згідно з яким між Росією і Польщею зберігалася стара державний кордон. Перемир'я зі Швецією було укладено в 1583 р в м Плюсс. Росія не тільки не придбала бажаного виходу до моря, але і змушена була поступитися Ям, Копор'є, Івангород і прилегле до них південне узбережжя Фінської затоки.
Объяснение:
Антанта и Тройственный союз – военно-политические объединения, каждое из которых преследовало свои интересы, они являлись противоборствующими силами в ходе Первой мировой войны.
Антанта – политический союз двух дружественных государств – России и Франции, созданный в 1895 году.
В отличие от Тройственного союза, который являлся военным блоком еще до начала Первой мировой войны, Антанта стала полноценным военным объединением только тогда, когда над Европой в 1914 году прогремели оружейные выстрелы. Именно в этом году Англия, Франция и Россия подписали соглашение, по которому они брали на себя обязательства не заключать сепаратного мира со своими противниками.
Тройственный союз возник из объединения Германии и Австро-Венгрии в 1879 году. Чуть позже, а именно в 1882 году, к ним присоединяется Италия, которая завершает процесс образования этого военно-политического блока. Он сыграл немалую роль в создании ситуаций, приведших к началу Первой мировой войны. В соответствии с пунктами договора, подписанного на пятилетний срок, страны-участницы этого соглашения обязывались не участвовать в действиях, направленных против одной из них, оказывать всяческую поддержку в отношении друг друга. По их договоренности, все три стороны должны были служить так называемыми «подстраховщиками». В случае нападения на Италию, ее надежной защитой становилась Германия и Австро-Венгрия. В случае с Германией – ее сторонники, Италия и Австро-Венгрия, которые были козырем в случае участия в военных действиях России.