Битва при Монтьеле (1369). Миниатюра из «Хроник» Жана Фруассара. XV в.
Рыцарство — братство, привилегированное военно-землевладельческое сословие в Западной Европе в средние века. Посвящение в рыцари расценивалось как королевская награда за государственную службу. В средние века в Европе братства рыцарей делились на религиозные и светские. К первому классу можно отнести рыцарей, принявших религиозный обет, например, членов ордена тамплиеров и рыцарей Св. Иоанна (госпитальеры), рыцарские ордена, воевавшие против сарацинов (арабов) и других нехристиан. Второй класс возник из рыцарей, бывших на королевской службе или служивших высокой знати. Рыцарство происходит из средневековой Франции и Испании, распространившись впоследствии на всю Европу, достигло наибольшего расцвета в XII-XIII веках. Усилилось во времена крестоносцев
5 червня 1772 року – дата підписання договору представниками росії, пруссії та австрії, згідно з яким були анексовані так звані санітарні території по периметру речі посполитої – великої держави, що за минулих часів займала територію сучасної польщі, , частково білорусі та україни. договір був підписаний у петербурзі членами трьох держав, але задля набуття його законності союзники змусили польський сейм затвердити його.
ще протягом року польський король просив у правлінь європейських держав, але все марно. 30 вересня 1773 року була ратифікована угода про поділ землі. віднині річь посполита не була вже такою величезною державою.
результати першого поділу для союзників:
росія здобула східну частину теперішньої біло
Афродіту вважали богинею кохання .