Позитивні наслідки. У роки довоєнних п'ятирічок у вкрай важких умовах тоталітарного режиму трудящі України створили потужну індустріальну базу, яка за окремими показниками вивела Україну на рівень економічно розвинених країн світу. Почали давати промислову продукцію гіганти металургії: «Запоріжсталь», «Азовсталь» і «Криворіжсталь». Стали до ладу Краматорський машинобудівний, Луганський паровозобудівний, Макіївський, Дніпродзержинський та інші металургійні заводи. Кількість промислових підприємств за роки довоєнних п'ятирічок зросла в 11 разів. В Україні було побудовано 100 нових шахт. Республіка стала важливою металургійної, вугільної, машинобудівної базою СРСР.У 1930-х рр. в Україні змінилася структура господарства: зросла частка промисловості в порівнянні з часткою сільського господарства в загальному обсязі валової продукції республіки; у валовій продукції промисловості зросло виробництво засобів виробництва; велика індустрія стала витісняти дрібну промисловість.Україна випередила за рівнем розвитку галузей важкої промисловості деякі західноєвропейські країни. Вона посіла друге місце в Європі (після Німеччини) за виплавкою чавуну, четверте місце в світі з видобутку вугілля. З виробництва металу і машин республіка випередила Францію та Італію, наздоганяла Великобританію.За роки перших п'ятирічок удвічі зросла чисельність робітників. У 1930-і рр.сформувався національний український робітничий клас і національнатехнічна інтелігенція. Негативні наслідки індустріалізації. Економічна міць держави була спрямована не на задоволення насущних потреб людей, а на зміцнення тоталітарного режиму і затвердження у свідомості людей ідеологічних догм більшовизму, створення військово-економічних ресурсів для «експорту революції». Індустріалізація здійснювалася за рахунок селян, супроводжувалася масовими репресіями.В цілому форсована індустріалізація України не привела до підвищення життєвого рівня народу. У 1930-і рр. знову з'явилися величезні черги, продовольчі картки, дефіцит найнеобхіднішого. Урбанізація призвела до значного ускладнення житлової та продовольчої проблем.У ході індустріалізації посилилася централізація управління промисловістю, утвердилися командно-адміністративні методи управління; був узятий курс на мілітаризацію промисловості. Держава відмовилася від непу і початок примусовими засобами експлуатувати з селян додаткові кошти на форсування індустріалізації. Фактично зник матеріальний принцип стимулювання праці. Праця робітників стимулювався позаекономічними засобами і, насамперед, розгортанням «соціалістичного змагання».У першої п'ятирічки ставка була зроблена на підприємства-монополісти (запорізький завод «Комунар», що випускав зернозбиральні комбайни, Луганський паровозобудівний та ін.), які згодом фактично підім'яли під себе всю економіку країни.Промисловий потенціал України (як і всього СРСР) формувався диспропорційно: посилювалися і розширювалися традиційні індустріальні райони - Донбас і Придніпров'я, а промисловість досить густо заселеного Правобережжя помітно відставала у темпах розвитку.
"Соляной бунт " - была введена пошлина на соль .. соль в XVII в. являлась одним из важнейших продуктов - главным консервантом, позволявшим хранить мясо и рыбу. Вслед за солью сами эти продукты вздорожали. Продажа их упала, нераскупленный товар стал портиться ( холодильников не было ). Это вызывало недовольство, как потребителей, так и торговцев. "Медный бунт" был вызван попыткой правительства пополнить казну, опустошенную тяжелой длительной войной с Польшей (1654-1667 гг. ) и Швецией (1656-58 гг.) . Дабы компенсировать огромные затраты, правительство выпустило в оборот медные деньги, приравняв их по цене к серебряным. При этом налоги собирались серебряной монетой, а товары предписывалось продавать на медные деньги. Жалованье служилым людям также платилось медью. Доверием медные деньги не пользовались, тем более, что их часто подделывали. Не желая торговать на медные деньги, крестьяне перестали привозить в Москву продовольствие, что вызвало взлет цен.
Белая слобода-это земли светских и духовных землевладельцев,освобождённых от повинностей и уплаты всех налогов в казну.Все проживающие в этих слободах,так же были освобождены от всех налогов -тягла.Налоговое тягло ложилось на всех остальных посадских людей двойным бременем,а население "белых слобод" увеличивалось,что вызывало недовольство и протесты промышленников,купцов,торговцев и всего "чёрного" рабочего люда.Требования посадских людей были удовлетворены Соборным Уложением в 1649 году,ликвидировав все "белые слободы" и приписав всех людей к посадам.Ликвидация имела значение:главное-для государственной казны,чем больше налогов от большего количества людей,тем больше пополнялась казна,тем более,что многие переселялись в "белые" земли хитростью,для ухода от тягла,чем наносили ущерб казне,второе значение -равноправие перед налоговым обложением,все промышленники,торговцы,купцы оказались в равном положении и не стало липовых преимуществ у одних и двойного бремени у других,что было важно для исторического развития ремёсел и земледелия,а третье-прекратились народные волнения и восстания против "белых слобод",что укрепляло царскую власть.
