Сложились две основные концепции событий: согласно первой из них, после прихода к власти Советское правительство пыталось командными методами «ввести коммунизм» (и большевики отказались от подобной идеи только после её провала); согласно второй — «военный коммунизм» являлся лишь временной мерой, вызванной реалиями Гражданской войны. Такая политика предусматривала - ликвидацию частных банков и конфискацию вкладов, национализацию промышленности, монополию внешней торговли, принудительную трудовая повинность и продовольственную диктатуру, она же продразвёрстка.
В декларации были сформулированы принципы объединения (добровольность и равноправие), особый характер национальной политики Советского государства. Она не просто декларировала создание Союза, а задавала ему цель, будучи пронизана царившим в то время чаяньем мировой революции.
«Со времени образования советских республик государства мира раскололись на два лагеря: лагерь капитализма и лагерь социализма.»
«Доступ в Союз открыт всем социалистическим советским республикам как существующим, так и имеющим возникнуть в будущем»
«Новое союзное государство … послужит верным оплотом против мирового капитализма и новым решительным шагом по пути объединения трудящихся всех стран в Мировую Социалистическую Советскую Республику».
Обяснение:
Объяснение:
2.Тридцятилітня війна, або Тридцятирічна війна (нім. Dreißigjährige Krieg) — перша загальноєвропейська війна у 1618—1648 роках між союзом католицьких і коаліцією протестантських держав. До союзу входили Священна Римська імперія та Іспанія, очолювані імператорською династією Габсбургів, а також німецькі князівства Католицької Ліги (переважно західні та південні: Баварія, Кельн), італійські міста-держави, Португалія. В антигабсбурзькій коаліції перебували протестантські німецькі князівства (переважно східні та північні: Саксонія, Бранденбург-Пруссія, Пфальц, Брауншвейг-Люнебург), Нідерланди, Данія-Норвегія, Англія, Шотландія, Швеція, до яких 1635 року приєдналася католицька Франція. Католицький союз підтримували Римська курія та Річ Посполита, включно з українськими козаками. Священна Римська імперія у XVII ст. становила конгломерат десятків королівств, князівств, і різноманітних адміністративних одиниць — церковних або світських. У Богемії, Саксонії і Північних князівствах Німеччини домінували протестанти, разом з тим, Баварія, Австрія, а також інші Південні князівства були переважно католицькими.
Панівна в Священній Римській Імперії династія Габсбургів була католицькою і всіляко дискримінувала протестантів. На початку XVII ст. розгорталася контрреформація, посилювалась церковна цензура та інквізиція, зміцнився орден Єзуїтів. Ватикан всіляко підштовхував правителів-католиків до викорінення протестантизму в їхніх володіннях.
Слід відзначити, що з часів Карла V провідна роль у політичному житті Європи належала династії Габсбургів. На початку XVII століття іспанська гілка династії володіла Португалією, Південними Нідерландами, півднем Італії і колоніями в Америці. Австрійські Габсбурги — закріпили за собою корону імператора Священної Римської імперії, були королями Богемії, Угорщини, Хорватії. Гегемонію Габсбургів прагнули ослабити європейські держави, найбільше Королівство Франція.
1.У 1635 р. Королівство Франція, прагнучи не допустити домінування Габсбургів втрутилась у війну безпосередньо (21 травня, була оголошена війна Іспанії). З її втручанням конфлікт остаточно втратив релігійне забарвлення, оскільки французи самі були католиками. Франція залучила в конфлікт своїх союзників в Італії — Савойю, Мантуйю і Венецію. Їй вдалося запобігти новому спалаху війни між Шведською імперією та Річчю Посполитою, що дало змогу шведам перекинути значні підкріплення до Німеччини. Французи атакували Ломбардію й Іспанські Нідерланди.
У відповідь у 1636 р. іспано-баварська армія під командуванням принца Фердинанда Іспанського перейшла річку Сомм і увійшла в Комп'єн, а імперський генерал Матіас Галас спробував захопити Бургундію.
Слід відзначити, що армії противників намагались не вступати у вирішальну битву, прагнучи виснажити один одного, нападами на комунікації і тили. Війна набула затяжного і виснажливого характеру. Найбільше від цього страждало мирне населення, яке нещадно грабували всі армії. Особливо в цьому сенсі відрізнялися французи. Селянам доводилося тікати в ліси, часто вони створювали партизанські загони, які нападали на невеликі військові підрозділи й намагалися обороняти свої села. Тим не менш, війська Габсбургів раз за разом зазнавали поразок. Останній період війни протікав в умовах виснаження обох супротивних таборів, викликаного колосальною напругою і перевитратою фінансових ресурсів.
Влітку 1636 р. саксонці та інші держави, які підписали Празький мир, повернули свої війська проти шведів. Разом з імперськими силами вони відтіснили шведського командувача Іоанна Банера на північ, проте були розбиті в битві біля Віттштока.
У 1637 р. помирає Фердинанд II, імператором стає його син — Фердинанд III, який хоча і не перебував під таким впливом єзуїтів як батько, проте не погоджувався на поступки протестантам і продовжував війну.
4) Да , правильно, потому ,что 21 апреля 1785 г. Екатерина II издала "Жалованную грамоту дворянству", по которой дворянство стало главным привилегированным сословием империи. Важнейшими преимуществами являлись: право владения землей и крепостными крестьянами, свобода от службы и личных податей, от телесных наказаний, неприкосновенность дворянского достоинства, лишение звания лишь по суду, право создавать губернские и уездные дворянские собрания для избрания ряда чиновников (судей, исправников), отстаивания своих интересов перед верховной властью, введение родословных дворянских книг. Для доказательства сословных прав в губерниях были заведены родословные дворянские книги, в которые дворянство записывалось по 6 разрядам в зависимости от получения дворянства, древности рода и наличия титула. По переписи 1897 г. дворянство насчитывало около 1800 тыс. чел.