Розпад французької колоніальної імперії вже почався під час Другої світової війни, коли різні частини імперії були окуповані іншими країнами (Японія окупувала Індокитай, Велика Британія — Сирію та Ліван, американці з англійцями — Марокко і Алжир, Німеччина — Туніс). Після 1945 всі території повернулися до Франції, але Франція незабаром взяла участь у довгій й кривавій війні в Індокитаї. Він вийшов з-під влади з поразкою і виводом французьких військ в 1954 році. Незабаром спалахнула інша війна — цього разу за незалежність Алжиру. Конфлікт був вельми символічним, так як Алжир був найстарішою французькою колонією. В Алжирі мешкало багато європейських поселенців (П'є-нуар), які були змушені тікати з Алжиру. Франкоалжирці і харкіс воювали на боці Франції, але були залишені без до пізніше, коли французькі війська покинули країну в 1962 р. і тому зазнали репатріації.
Французький союз був замінена на Французьку Спільноту через прийняття нової Конституції в 1958 році. Яка була скасована у 1960 року через те що більшість французьких колоній в Африці оголосили незалежність у цьому році. Рік відомий як «Рік Африки».
Основной формой экономической, социальной, политической и идеологической организации древнегреческого общества был полис, характером и особенностями которого определяется все своеобразие и неповторимость эллинской цивилизации. Принято считать, что полис – это особый тип общины, а именно – община граждан-земледельцев, причем, в отличие от общинных структур древнего Востока, включавших в себя исключительно сельское население, греческий полис состоял как из крестьян-земледельцев, так и из городских жителей.
Объяснение: