1) В 1965 г. была проведена реформа управления промышленностью.
Реформа началась в 1957 голу, а в 1965 году совнархозы были ликвидированы - в октябре 1965 года, после отставки Н.С.Хрущева, было принято решение об отказе от территориальной системы управления промышленностью и о возвращении к отраслевой системе управления.
2) Продукцию, произведенную сверх госзаказа, предприятия могли реализовать по договорным ценам.
В период реформы предприятия не могли реализовывать продукцию по договорным ценам, это будет в период хозрасчета.
3) выходить с ней на внешний рынок
На внешний рынок выход был централизован через Министерство внешней торговли. Предприятия самостоятельно не могли находить внешних потребителей и реализовывать им свою продукцию.
Генріх II створив нову судову палату - королівську лаву. Королівський суд став верховним у державі. Його послугами міг скористатися кожен вільний (залежних селян судили їх сеньйори). На місцях судили "мандрівні судді". Суддям заборонили вирішувати справи за до поєдинків і ордалій — випробувань водою чи розпеченим залізом. Позивач мав привести з собою свідків з числа односельців. Вони свідчили під присягою. Пізніше свідчення під присягою породило суди присяжних, які визначали, чи винуватий підсудний.
Була здійснена військова реформа. Король зобов'язав служити у війську всіх вільних, за винятком кліриків і євреїв. З тих, хто не йшов на війну, брали спеціальний податок. На ці гроші наймали солдатів. Солдати-найманці були кращими вояками, ніж феодали. Ця реформа перетворила рицарів у поміщиків, заклопотаних своїм господарством.
Генріх II зробив спробу реформувати церкву, яка в добу смут стала незалежною від королівської влади. Він проголосив архієпископів і єпископів васалами короля, зобов'язав кліриків судитися в королівському суді (церковний суд карав їх надто м'яко чи взагалі лишав безкарними).
Король оподаткував церковні землі, заборонив духовенству скаржитися папі в Рим і залишати Англію без королівського дозволу. Але глава англійської церкви Бекет, архієпископ Кентерберійський, виступив за збереження церковних привілеїв. Його підтримали папа та єпископи. Тоді хтось, щоб прислужитися королю, вбив Бекета. Король, якого звинувачували в причетності до цього злочину, мусив відмовитися від церковних реформ й вимолювати в папи прощення. Це дуже знизило його авторитет у державі.
Объяснение: