Древние тюрки-кочевники, обитавшие на территории Кыргызстана, оставили после себя неповторимые памятники — масштабные каменные изваяния, запечатлевшие духовную картину целой эпохи. Главные мотивы изваяний — защита родной земли от иноземных захватчиков, осознание своей самобытности и силы, понимание роли человека в мире, смысла жизни.
Большинство каменных изваяний создано искусными мастерами. Они в точности передавали тюркский этнический тип, о чем свидетельствуют сросшиеся брови, выступающие скулы, суженные миндалевидные глаза, борода клином и усы. Своеобразные детали — головной убор, одежда и другие элементы дополняют наши представления о людях того времени, их обычаях и традициях. Каменные памятники появились впервые на рубеже VI-X веков, а некоторые относятся и к X-XII векам. После XIII века их перестали устанавливать. Это связано с рас на территории Кыргызстана ислама, который запрещал изображать все живое: людей, животных, птиц.
На территории современного Кыргызстана сохранилось не очень много архитектурных памятников Средневековья. Письменные исторические памятники, остатки некогда величественных архитектурных сооружений и археологические находки убеждают, что в средневековых городах Кыргызстана было множество религиозных сооружений — минаретов, мечетей, мавзолеев и др. Бесконечные разрушительные войны, грозные природные катаклизмы и неумолимое время делали свое дело — архитектурные памятники один за другим исчезали с лица земли. Среди сохранившихся исторических архитектурных памятников Кыргызстана сегодня значительный интерес представляют башня Бурана, Узгенский архитектурный комплекс, мавзолей Шах- Фазиль и др.
Ставши гетьманом, він був змушений підписати Коломацькі статті, що обмежували й без того куцу автономію України і владу гетьмана. Бувши близьким другом російського імператора Петра І, він виконував всі його накази.
У 1702 р. у Мазепи з'явився небезпечний конкурент в особі фастівського полковника С. Палія, що підняв повстання на польському Правобережжі з метою визволитися від поляків та об'єднати Україну. Палій був прихильником козацького, демократичного ладу в Україні, а Мазепа – аристократичного, тому за доносами Мазепи Палій був усунутий та за вказівкою Петра І засланий до Сибіру.
Північна війна Росії зі Швецією підривала сили України, і гетьман вирішив скористатися поразками російського війська у перший період війни. З 1706 р. він розпочинає таємні зносини зі шведським королем Карлом XII, а в 1708 р. переходить на його бік з метою відірвати Україну від Росії. Водночас він укладає договір з польським королем про перехід України під владу Польщі. Однак у червні 1709 р. шведські війська під Полтавою зазнали поразки, через яку стали нездійсненими плани гетьмана. Мазепа врятувався втечею до Молдови, де й помер в 1710 році.