Українці Волині та Галичини, згідно з угодами та договорами, мали б отримати культурну автономію. Проте поляки не поспішали виконувати взяті на себе зобов'язання. Українці Галичини чинили спротив встановленню польської влади в регіоні: бойкотували перепис і вибори, а також створили у Львові у 1921 році Таємний український університет. У 1920 році ветеран Української революції та полковник УНР Євген Коновалець створює Українську військову організацію. Члени УВО обрали підпільні та терористичні методи боротьби, зокрема вчинили невдалий замах на Юзефа Пілсудського. Проте, у 1923 році країни Артанти остаточно визнали право Польщі на Східну Галичину, після чого уряд ЗУНР, що все ще боровся в еміграції, саморозпустився.
В культурно-освітньому плані, польська держава у 20-х роках була повною протилежністю УСРР, де в цей час на повних парах неслася українізація. Польща обрала тактику асиміляції етнічних меншин. Полонізація відбувалася у системі освіти, де розпочався перехід на двомовні польсько-українські школи. На управлінські посади приймали переважно поляків.
Характерными чертами культуры первой половины XIX в. были: ее демократизация; увеличение числа деятелей культуры из непривилегированных сословий; тесное взаимодействие русской культуры с мировой, в первую очередь с европейской; начало мирового признания лучших достижений русской культуры. Просвещение. В начале века, с образованием Министерства народного просвещения, в России впервые создается единая государственная система народного образования. Вся страна была разделена на 6 учебных округов, в каждом из которых предполагалось иметь университет. Выло создано четыре типа учебных заведений. Начальное образование дети получали в одноклассных школах, которые создавались при церковных приходах (отсюда и их название — приходские) Книгопечатание и книготорговля. Во второй четверти XIX в. в стране увеличилось число образованных людей. Этому во многом рост печати, расширение книготорговли, открытие публичных библиотек. Литература. Большое значение в развитии русской национальной культуры и духовной жизни, в развитии общественной мысли и осознании окружающей действительности имела литература. На рубеже веков классицизм уступил место сентиментализму. Период стал «Серебряным веком» русской поэзии Изобразительное искусство.В изобразительном искусстве основной стиль - реализм. Так же на рубеже веков развиваются традиционные, и новые области науки
Образование - В первые десятилетия XX столетия более 80% населения страны оставалось неграмотным. Многие из детей горожан оканчивали не только начальные школы, но и получали среднее образование в гимназиях, коммерческих и реальных училищах.Наука - П.Н.Лебедев получил известность своими работами в области светового давления. Н.Е.Жуковский и его ученик С.А.Чаплыгин заложили основы аэродинамики. Исследования К.Э.Циолковского предвосхитили современные достижения в освоении космоса.Литература - Выдающимся представителем старшего поколения писателей конца XIX - начала XX в. являлся В.Г.Короленко.Изобразительное искусство - Продолжали работать такие крупнейшие представители передвижнической живописи, как В.М.Васнецов, П.Е.Репин, В.И.Суриков, В.Д.Поленов и др.Музыка и театр - В развитии отечественного театрального искусства огромную роль играла деятельность Московского художественного театра, основанного в 1898 г. К.С.Станиславским и В.И.Немировичем-Данченко - крупнейшими режиссерами и теоретиками театра.
Українці Волині та Галичини, згідно з угодами та договорами, мали б отримати культурну автономію. Проте поляки не поспішали виконувати взяті на себе зобов'язання. Українці Галичини чинили спротив встановленню польської влади в регіоні: бойкотували перепис і вибори, а також створили у Львові у 1921 році Таємний український університет. У 1920 році ветеран Української революції та полковник УНР Євген Коновалець створює Українську військову організацію. Члени УВО обрали підпільні та терористичні методи боротьби, зокрема вчинили невдалий замах на Юзефа Пілсудського. Проте, у 1923 році країни Артанти остаточно визнали право Польщі на Східну Галичину, після чого уряд ЗУНР, що все ще боровся в еміграції, саморозпустився.
В культурно-освітньому плані, польська держава у 20-х роках була повною протилежністю УСРР, де в цей час на повних парах неслася українізація. Польща обрала тактику асиміляції етнічних меншин. Полонізація відбувалася у системі освіти, де розпочався перехід на двомовні польсько-українські школи. На управлінські посади приймали переважно поляків.