Єресь (від грец. «особливе віровчення») – учення, засуджене церквою й оголошене шкідливим для віри. У християнстві єресі особливого розвитку набули в Середні віки. Прихильників учень, оголошених єресями, називали єретиками.
Катари (XII–XV ст., Італія, Фландрія, Південна Франція). Уважали, що у світі існують дві сили – Добра (Бог) і Зла (Диявол). Матеріальний світ створений дияволом, а духовний – Богом. Катари засуджували все земне, хрести, храми, ікони, не визнавали світську владу, закликали до аскетизму, викривали зловживання католицького духовенства.
Вальденси (кінець XII ст., виник у Ліоні (Франція)). Засновник руху – ліонський купець П’єр Вальдо. Закликали до «євангельської бідності». Уважали, що розбещена багатством римська церква втратила святість і її таїнства не мають сили. Стверджували, що будь-який мирянин, який, за заповідями Христа, веде жебрацьке життя, позбавлений постійного притулку, а інколи взагалі даху над головою, може здійснювати таїнства.
Альбігойці (XII–XIII ст., Південна Франція). Прихильники вчення катарів і їхніх послідовників – вальденсів. Виступали проти догматів католицької церкви, церковного землеволодіння і десятини, закликали повернутися до християнства апостольських часів, самі вели просте, моральне і самотнє життя.
Лолларди (рух виник в Антверпені на початку XIV ст., поширився в Англії та інших країнах Західної Європи).
В Англії 1360–1381 рр. так називали послідовників Джона Болла. У своїх проповідях засуджували багатства і пороки духовенства, вимагали скасування церковної десятини, конфіскації церковного майна, скасування церковної ієрархії тощо. Після 1382 р. в Англії так стали називати послідовників мислителя Джона Вікліфа. Критикував католицьку церкву, заперечував головування Папи Римського в духовних питаннях, виступав проти світської влади папства.
Гусити (XV ст., Чехія). Критика католицької церкви чеським мислителем і проповідником Яном Гусом. Засуджував накопичення багатств церквою і духовенством, закликаючи повернутися до «євангельської бідності». Уважав, що для того щоб кожна людина могла зрозуміти «Закон Божий», богослужіння повинно здійснюватися чеською мовою. Критикував католицьке причастя для духовенства хлібом і вином, а для мирян лише хлібом. Доводив, що в першопочатковому християнстві всі причащалися однаково.
Лютеранство, кальвинизм - это разновидности протестантизма,его основные течения,которые не подчиняются папе римскому и папскому престолу.
Католицизм - крупнейшая ветвь христианской религии.
В Кальвинистской церкви основу составляет община,священники не имеют сана,должности выборные и не общины подчиняются верховной власти. Избранные проповедники пресвитеры следят за нравственностью.Священники могут иметь семью.
Лютеранская церковь -община,выборности не существует,священники только объясняют библейские истины.Священники могут иметь семью.
Католическая церковь- священническая иерархия чётко отделена от мирян и разделяется по трём степеням священства: епископ;священник; диакон. Католические священники не имеют права жениться, тем более не должны иметь плотских отношений вне брака.
Кальвинистская церковь-руководство совета пресвитеров светской и духовной жизнью.Консистория выборная,живут по правилам общины.
Лютеранская церковь-главой является король,светская власть важнее,церковь подчиняется светским властям,запрещается свержение королевской власти.
Католическая церковь-строго централизована, имеет единый всемирный центр (Ватикан), единого главу - Папу Римского, который венчает многоступенчатую иерархию католичества.
Кальвинистская вера-признаётся только Священное писание души лежит через деяния человека,избранные душу и это божественное предопределение,преуспевание в делах при жизни,ведёт к души после смерти.
Лютеранская вера души только через Библию только человек сильный верой,поступки человека на втором плане.Основная роль в души в Священном Писании.
Католическая вера- исповедует в Символе Веры, что Дух Святой исходит от Отца и Сына.