М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Shaha2000
Shaha2000
27.10.2020 01:25 •  История

. составьте характеристику светские школа не меньше 10 пунктов

👇
Ответ:
Irkuzmina
Irkuzmina
27.10.2020

Школа -это место знаний и их изучения и не только .В школе мы заводим друзей, веселимся . Узнаем много интересного и нового ) .Просыпается рано по утрам , чтоб не опоздать на урок .Некоторые думают , что школа не нужна , без неё будет лучше .Но когда она закончится , вы будете скучать .А время летит очень быстро .Так что любите и цените то , что вы ученики )

Объяснение:

4,6(12 оценок)
Ответ:
alena536
alena536
27.10.2020

как дела как дела это новый кадилак

4,7(64 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
dariaskaldina
dariaskaldina
27.10.2020
Амон-ра - Египетский Бог солнца
Апо́п (Апе́п, Апо́фис, греч. Ἄπωφις) — в египетской мифологии огромный змей, олицетворяющий мрак и зло, извечный враг бога солнца Ра. Часто выступает как собирательный образ всех врагов солнца. Имена Апопа также произносятся как Апеп и Апофиз на греческом языке.

Геб — древнеегипетский бог земли, сын Шу и Тефнут, брат и муж Нут и отец Осириса, Исиды, Сета и Нефтиды. Был Богом Земли или Земным холмом. Космогонические мифы представляли его находившимся в вечном соединении с богиней неба Нут, пока бог воздуха Шу не разделил их.

Баст или Бастет — в Древнем Египте богиня радости, веселья и любви, женской красоты и домашнего очага, которая изображалась в виде кошки или женщины с головой кошки

А́ПИС, в древнеегипетской мифологии священный бык. Его культ уходит корнями в додинастическую эпоху. Возможно, он восходит к образу священного быка, покровителя плодородия, почитание которого было распространено практически по всему Средиземноморью. Официально почитание Аписа, согласно Манефону (см. МАНЕФОН), было введено при Второй династии в Мемфисе (см. МЕМФИС (Египет)). В титулатуру богов и фараонов включалась фраза «сильный бык». Но до эпохи Нового царства о культе Аписа известно очень мало. 

Оси́рис (Ози́рис) (егип. wsjr, др.-греч. Ὄσιρις, лат. Osiris) — бог возрождения, царь загробного мира в древнеегипетской мифологии.

Иси́да (Изи́да) (егип. js.t, др.-греч. Ἶσις, лат. Isis) — одна из величайших богинь древности, ставшая образцом для понимания египетского идеала женственности и материнства. Она почиталась как сестра и супруга Осириса, мать Гора, а, соответственно, и египетских царей, которые исконно считались земными воплощениями сокологолового бога. 

Сет (Сетх, Сутех, Сута, Сети егип. Stẖ) — в древнеегипетской мифологии бог ярости, песчаных бурь, разрушения, хаоса, войны и смерти. Первоначально почитался как «защитник солнца-Ра», покровитель царской власти, его имя входило в титулы и имена ряда фараонов. Сет — бог-воин с красными жгучими глазами, единственный из всех, кто одолеть во тьме змея Апопа, олицетворяющего мрак и жаждущего поработить Ра в тёмных глубинах подземного Нила

Тот (иначе Теут, Тут, Туут, Тоут, Техути, др.-греч. Θώθ, Θόουτ от егип. ḏḥwty, возможно произносится ḏiḥautī[1]) — древнеегипетский бог мудрости и знаний.

Это Гор – Бог солнца в древнем Египте, примерно 3000 лет до н.э. Он солнце в образе человека. А его жизнь – иносказательный миф, объясняющий движение солнца по небосклону.

Из древних Египетских иероглифов мы много узнаем об этом миссии. Например, у Гора, то есть солнца и света, имелся враг по имени Сэт, олицетворяющий собой ночь и тьму. Образно говоря: Каждое утро Гор одерживал победу над Сэтом, а по вечерам Сэт побеждал Гора и отправлял его в подземное царство.

Ану́бис (греч.), Инпу (др. егип.) — божество Древнего Египта с головой шакала и телом человека, проводник умерших в загробный мир. В Старом царстве являлся покровителем некрополей и кладбищ, один из судей царства мертвых, хранитель ядов и лекарств. В древнеегипетской мифологии сын Осириса

Маат (Аммаат) — древнеегипетская богиня, персонифицирующая истину, справедливость, вселенскую гармонию, божественное установление и этическую норму. Маат изображалась в виде сидящей женщины со страусиным пером на голове, иногда крылатой; также могла изображаться лишь посредством своего атрибута — пера или плоского песчаного предвечного холма со скошенной одной стороной, на котором она часто восседает, и который может изображаться под стопами и престолами многих других богов. Она была супругой бога мудрости Тота, так как народ Египта считал, что правда и мудрость — это хорошая пара.
4,6(31 оценок)
Ответ:
StarBoy12ewq
StarBoy12ewq
27.10.2020

Відповідь:

1.Ва́рвар  — зневажливий термін, яким позначають людину, представника певного народу або племені, що дійсно або уявно перебуває на доцивілізаційному або нижчому цивілізаційному рівні розвитку[1]. Слово «варвар» має грецьке походження, однак поняття «варвар» і «варварство» має аналоги у інших не-елліністичних світоглядних системах світу.

2.Ще з II ст. н. е. варвари почали здійснювати набіги на Римську імперію.

3.Перші зафіксовані рухи племен на території Європи розпочалися між 230—200 роками до нашої ери з приходом бастарнів і скірів (до Чорного моря), згодом у 113 році до нашої ери з півночі (Ютландії) в Римську імперію почали вторгнення кімври, тевтони і амброни. У 58 році до нашої ери Цезар дає відсіч свевам, що вторглися до Галії під командуванням Аріовіста. Успіхи римлян під проводом Августа зводяться нанівець внаслідок поразок Квінтілія Вара від херусків (9 рік до нашої ери), проте кордони вздовж Рейну — Дунаю римляни втримують, пізніше навіть здобувають і забезпечують лімесами райони між Дунаєм і верхнім Рейном (Декуматські поля, 74 рік). Після перших боїв римлян з маркоманами (166-180 роки) починається вторгнення до Римської імперії хаттів (171 рік), алеманів (з 213 року), готів (236 рік) і франків (257 рік). Після відмови від верхньорейнського-реційського лімесу у 260 році починається вторгнення алеманів на кордоні вздовж Рейну, після залишення римлянами провінції Дакія у 270 році починаються напади готів

4.У 375 році племена гунів і аланів завдали поразки племінному союзу остготів, які проживав у Північному Причорномор'ї.

5.Поява варварів на кордонах імперії — штатна ситуація. Цього разу незвичним було те, що варвари не намагалися атакувати, бо агресія і її наслідки щоразу вкладалися у звичну схему "варвари напали — розбиті — поселені на землях", але, відрекомендувавшись біженцями, по перетнути Дунай з метою отримання політичного притулку.

6.Велике переселення мало такі наслідки: Західна Римська імперія розпалася і була захоплена. У Європі з'явилися варварські королівства, багато з яких стали предками сучасних держав. З'явилися нові племена і народи, хоча при цьому існуючі (наприклад, гуни) знищувалися або розчинялися в інших.

7.Вандалі́зм — у буквальному сенсі слова: зловмисне руйнування або пошкодження культурно-історичних пам'ятників, інших матеріальних і культурних цінностей, приватних або суспільних об'єктів майна.

8.Імператор Юлій Майоріан (457—461 pp.) зробив останню спробу зміцнити імперію. Імператор намагався впорядкувати збирання податків, покращити життя середніх землевласників, відновити покинуті міста. Щоб полегшити фінансові справи в провінціях, Майоріан намагався скасувати їхні борги. За його правління дещо зміцнилося становище римлян у Галлії та Іспанії. Міць імперії почала відроджуватися. Однак у цьому не була зацікавлена ані римська знать, ані варварські королі, яким заважала сильна влада. Майоріана було вбито, разом з ним була втрачена остання надія римлян на відновлення імперії. Почалася низка швидких змін імператорів на троні, влада яких поступово втрачала навіть зовнішні ознаки. Імператори стали цілком залежними від волі варварських вождів, яким довіряли командування імператорською вартою. У 476 р. германський вождь, командир гвардії Одоакр, усунув від влади 16-річного імператора Ромула Августула, відіславши його до свого маєтку. Іронія долі полягала в тому, що останній імператор мав ім'я колишнього засновника міста Рима й першого царя Римської держави — Ромула. З падінням останнього імператора зникло саме поняття — Західна Римська імперія. Корону та пурпурну мантію імператора відправили до Константинополя на знак того, що в Римі імператора більше немає. В Італії було утворено нове королівство — держава Одоакра. Напівпорожня й напівзруйнована столиця половини світу байдуже та незворушно поставилася до величезної історичної події — падіння Західної Римської імперії, якою завершився найдовший відрізок історії людства — історія Стародавнього світу.

9.Атті́ла — каган гунів з 434, підніс Гунську імперію до вершини могутності — її сфера впливу від річки Урал та Кавказу до річки Рейн і від річки Дунай до Балтійського моря.

Аларіх I — полководець і король вестготів. Перший германський вождь, який захопив Рим.

Германа́ріх — остготський король з роду Амалів, який у IV столітті підкорив своїй владі остготські та вестготські племена на Північному Причорномор'ї, а також дрібні угрофінські племена Поволжжя.

Одоа́кр, або Одоа́кер — вождь германців-федератів у Північній Італії. Скинув останнього римського імператора Ромула і проголосив себе королем Італії.

Пояснення:

4,4(80 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ