Задание 1 ответьте на вопрос
Подумайте и назовите 2 причины, заставивших рабов подняться на борьбу против Рима:
1) Жестокое обращение
2) Полное отсутствие распоряжения собственной жизнью
Задание 2. Заполните пробелы
Самых сильных и ловких рабов, обучавшихся в особых школах владеть оружием, называли гладиаторами .Своим предводителем восставшие выбрали Спартака Восстание вспыхнуло в 74 г. до н.э. Бежавшие из гладиаторской школы рабы разбили свой лагерь на вершине вулкана Везувий Решающее сражение между повстанцами и римскими войсками произошло в 71 г. до н.э.
Слова: 71 год до н.э., Везувий, гладиаторы, Спартак, 74 год до н.э.
Задание 3. Составьте синквейн по слову "Спартак"
Спартак
Сильный ,умный
Сбежал ,востал,погиб
Востал против рабовладения
Италия
ответ:рюнвальдська битва 1410 року (Битва під Танненбергом 1410, Жальгіріс) — битва, яка відбулася під час «Великої війни» 1409—1411 років між силами Тевтонського ордену (Civitas Ordinis Theutonici) та об'єднаними військами Королівства Польського і Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського поблизу сіл Грюнвальд (тоді — Грюнефельде) і Танненберг — нині Стембарк (землі держави Тевтонського ордену, нині територія Польщі) 15 липня 1410.
Дані щодо чисельності військ, які брали участь в битві, сильно розходяться.
Польський історик XV-го століття Ян Длугош у роботі «Історія Польщі» зазначає, що втрати лише Тевтонського ордену склали 50 тисяч вбитими та 40 тисяч полоненими[1].
Російський історик Сергій Соловйов у роботі «Історія Росії з давніх часів» вказує наступну чисельність військ: Тевтонський орден і союзники — 83 тисячі; Ягайло, Вітовт і союзники — 163 тисячі
Велика радянська енциклопедія визначає чисельність військ ордену в 27 тис., а чисельність польсько-литовсько-руських військ — 32 тис.
Найдостовірнішими видаються дані, які навів британський військовий історик Стівен Тернбулл: 27 тисяч з боку Тевтонського ордену і 39 тисяч з боку польсько-литовсько-руських війсь
Объяснение:
Объяснение:
літичні наслідки цієї перемоги були величезні: продемонстрована на Куликовому полі міць загальноросійського виступу ще більше зміцнила значення Москви як центра національного об'єднання в боротьбі за звільнення від татарської залежності
Битва на Куликовому поле являла собою справді народну справу, подію всесвітньо-історичного значення, що поклало початок повній ліквідації Золотої орди і звільненню від татарського ярма Русі і ряду народів Східної Європи. Куликовська битва з'явилася для всього слов'янства героїчним прикладом національно-визвольної боротьби. Вона вплинула на розвиток народного руху проти гніту турецьких і німецьких загарбників у країнах західних і південних слов'ян.