хвиля контрреформ, що прокотилася імперією у 80—90-х роках, значно ускладнила ситуацію. консервативний олександр iii намагався відновити владу держави над громадянським суспільством, що формувалося. і тому не дивно, що на конституційному проекті, схваленому олександром ii, син написав: «слава богу, цей злочинний та поспішний крок до конституції не було зроблено». суть контрреформ полягала, як писали тоді в офіційній пресі, у «виправленні фатальних помилок 60-х років». це «виправлення» виявилося у консервації, згортанні, а подекуди і ліквідації тих позитивних зрушень та змін, які були досягнуті буржуазними реформами 60—70-х років. розпочалося широкомасштабне відновлення позицій феодалізму в усіх сферах життя — зросла роль дворянства, розширилися його владні повноваження на місцях; зміцніли позиції такої феодальної підвалини, як селянська община; обмежувалася гласність, посилювалася цензура тощо. простий перелік здійснюваних самодержавством контрреформ дає уявлення про помітне гальмування суспільного розвитку та наступ реакції:
— 1884 р. запроваджено новий університетський устав, який ліквідував автономію університетів;
— 1887 р. вийшов циркуляр про «кухарчиних дітей», що забороняв приймати до гімназій дітей, вихідців з нижчих верств населення;
— 1889 р. видано «положення про земських начальників», що надавало широкі повноваження земським начальникам, які призначалися із дворян і виконували адміністративні та поліцейські функції на місцях;
— 1890 р. побачило світ «положення про губернські та повітові земські установи», яке обмежувало фінансування земств, посилювало контроль за ними з боку держави, скорочувало представництво в цих установах селян.
Положительные:
1)Расслоение деревни.
2)Выход крестьян из общин.
3)Высший класс деревень стал давать рыночные продукты (например, около половины рыночного хлеба)
4)Заселение менее обоснованных территорий, эти земли так же использовались для повышения урожайности страны.
5)Увеличение стоимости орудий возделывания.
6)Потребление удобрений так же возросло.
7)Вырос доход на душу населения (с 22 рублей до 33)
Отрицательные:
1)Даже вышедшие из общины крестьяне всё равно поддерживали с ней связь.
2)Многие переселенцы возвращались на заселенные территории Центральной России.
3)Малое количество крестьян на крестьянских дворах.
4)Крестьяне продолжали использовать устаревшие орудия труда (соха и др.) т.к. не все могли себе позволить покупку новых и они хорошо не распространялись.
5)Не смотря на использование минеральных удобрений их соотношение с земельными участками было очень мало ( применяли только на 2% земли)
6)А в 1911-1912 гг. в стране разразился голод, унесший жизни около 30 млн. человек.