Галицько-Волинське князівство занепало під впливом цілої низки факторів. Загострилися відносини із Золотою Ордою, в васальних відносинах до якої князівство продовжувало складатися, в період її об'єднання і подальшого посилення на початку XIV століття, відсутність міцної централізованої княжої влади і надмірно сильні позиції боярської аристократії у політиці ,Збільшилася залежність правителів від боярської аристократії, обірвалася династія Романовичів. У 1340 році, у зв'язку зі смертю останнього повновладного правителя князівства, розпочався тривалий конфлікт між сусідніми державами за галицько-волинську спадщину. У 1349 році Галичина була поступово захоплена сусідньою Польщею, а Волинь — Литвою. Галицько-Волинське князівство перестало існувати як єдине політичне ціле.
Монархия делится на конституционную(когда власть короля ограничивает конституция) и абсолютную(когда власть короля ничто не ограничивает). Плюсы конституционной в том, что короля или королеву ограничивает хотя бы конституция.В абсолютной монархии это понятие относительно, т.к. если попадётся стране хороший король. то страна будет жить прекрасно, ну, а если плохой, то пиши пропало.
что же касается республики, то в основном положение тоже неплохое, но тогда гражданам будет некого винить, когда они выберут президента, который ничего полезного не сделает.