Как говорит пословица "Труд сделал из обезьяны человека". Через трудовую деятельность человек познавал мир, старался упростить себе работу, создавал новшества, которые вели к прогрессу. Через труд познавались и первые зачатки науки, различные законы физики (трение, тяга, рычаги и.т.д.). Труд позволял человеку думать, анализировать, размышлять, строить логические цепочки (допустим, копая землю палкой, человеку было тяжело и долго и он придумал прототип лопаты, потом придумали что землю можно пахать на скоте, потом придумали культиваторы/тракторы и.т.д.). Трудовая деятельность развивала физически.
Объяснение:
Галицькі і Волинські землі до об'єднання Галицькі і Волинські землі увійшли до складу Київської держави за часів Володимира Великого, коли у 980 — 990 рр. були відвойовані у поляків. На Волині було засновано місто Володимир, що згодом стало столицею цих земель.
У Галичині політичним центром став Галич. Київським князям удалося закріпити ці землі за своїми наступниками.
Особливістю політичного життя Галицького князівства був значний вплив на управління князівством місцевих бояр. На відміну від бояр інших земель, де вони здебільшого походили з княжої дружини, галицьке боярство розвинулося насамперед з місцевої родоплемінної знаті. Свої маєтки вони дістали не від київського князя, а шляхом загарбання общинних земель. Прийшовши сюди, перші Рюриковичі зустріли опір місцевої знаті, що бачила в них чужинців і будь-якими засобами відстоювала свої інтереси, часто спираючись на Польщу та Угорщину.
Дещо інакше діяв його син Роман Мстиславич (1170—1205). Він спирався не на високородних бояр, а на міщан і служилих дворян, за до яких розправився з супротивниками централізованої влади, створивши на Волині сильне державне утворення. Завдяки цьому він став претендувати на приєднання до свого князівства ослаблених міжусобною боротьбою Галицьких земель.
