1)Историки обычно соотносят «Великие географические открытия» с первопроходческими дальними морскими путешествиями португальских и испанских путешественников в поисках альтернативных торговых путей в «Индии» за золотом, серебром и пряностями.
2)Во-первых открытие Америки шокировало евпропейцев, так как после открытия Америки европейцы узнали о том что есть и другие народы чьи традиции и образ жизни очень отличаються от их. А во-вторых открытие "Вест-Индии" Евпропе значительно пополнить свои "запасы" золота и серебра, так как с Америки было вывезено множество невиданых ранее товаров. Но не все так хорошо как может показатся с первого вида, ведь вместе с ростом промышленности и возросла работорговля, которая стала считатся своего рода "королевской привилегией" в Европе.
3)Коренное население США представляет собой совокупность многих десятков народов, различающихся по своим историко-культурным традициям, образу жизни, степени аккультурации евроамериканцами и другим условиям, определяющим современное развитие их культур.
4) не знаю прости
Загадковим людиною залишився для нащадків Христофор Колумб. Фото, природно, не винайшли ще. Але залишилися портрети. На них ми бачимо людину з мудрим поглядом і, здавалося б, далекого від будь-якого авантюризму. Вся особистість і повна хвилювань доля Христофора Колумба неоднозначні, туманні, про це можна написати роман-епопею, і навіть там не вмістив всі перипетії його життєвого шляху.
За однією з безлічі версій, він народився на острові Корсика в 1451 році. На цю тему досі тривають запеклі вчені суперечки: шість міст Італії та Іспанії клянуться, що саме там батьківщина Колумба.
Вся його життя - легенда. Ясно одне - жив він у Лісабоні, а перед цим багато ходив на кораблях по Середземному морю. Звідти, з Португалії, і почалися найголовніші подорожі Колумба, яких ще не зробили самі великі мореплавці світуУ 1492 він ступив на острів Куба. Там Колумб знайшов один з найкультурніших народів Латинської Америки, який побудував величезні будівлі, ваявшій красиві статуї, що вирощував вже знайомий Європі бавовна і зовсім невідомі картопля і тютюн, які потім завоювали весь світ. До сих пір на цьому острові день народження Христофора Колумба - національне свято.
Першопроходець тропічної смуги Атлантики, першим проник в Карибське море, який відкрив Південну Америку і перешийки Центральної, який завдав на карти Багамський архіпелаг, Малі та Великі Антильські острови, острови Карибського моря, острів Тринідад, - це все Христофор Колумб. Фото же виявляє красивого чоловіка, спокійно дивиться з портрета, без найменшого сліду хвилювань на обличчі.
Нехай європейці стверджують, що в Північну Америку до Колумба шлях був второваною вікінгами з Ісландії з одинадцятого століття. У Середньовіччі йти морем через океан і в десятий раз - неймовірно важко і небезпечно. І в будь-якому випадку, занадто багато земель на двох американських континентах, які до Колумба не відчинив ніхто.
Фернанд Магеллан був народжений в 1480 році на північній Португалії і в десятирічному віці осиротів. У пошуках шматка хліба влаштувався в королівський суд - розсильним. А в море він вийшов вперше в двадвать п`ять, хоча море обожнював з дитинства. Магеллану недаремно снилися великі мореплавці і їх відкриття. Йому вдалося потрапити в команду Ф. де Алмейда, який вперше рушив кораблі під прапором Іспанії на Схід.
Магеллан виявився дуже здібним учнем, швидко освоїв морська справа у всіх професіях. Залишившись в Індії, поживши в Мозамбіку, він, нарешті, став капітаном. Можна було повертатися на батьківщину.
П`ять років він переконував португальського владику у всіх вигодах східних експедицій, але справа на лад не йшла, і в 1517 році Магеллан вступив на службу до короля Карла, поки що першому та іспанської, але в майбутньому - імператору Римської імперії.
Семен Дежньов - арктичний мореплавець, козачий отаман, мандрівник і першовідкривач багатьох географічних об`єктів, народився в ї сім`ї, на Пінеге, в 1605 році. Козацьку службу розпочав рядовим в Тобольську, потім його перевели в Єнісейськ, а ще пізніше - в Якутії. Усюди він освоював нові землі, річки, навіть перетнув Східно-Сибірське море на саморобному коче від гирла Индигирки до Алазеи. Звідти вже з товаришами на двох саморобних судах висунувся на Схід.
У дельті Колими піднялися вгору по річці і заснували місто Среднеколимськ. Через кілька років експедиція на схід продовжилася - до Берингову протоці, який ще близько вісімдесяти років не буде Беринговим: Дежнев пройшов протоку першим. Найбільш східна точка материка - мис, названий на честь першовідкривача Дежньова. Крім того, острів, бухта, півострів і село носять його ім`я. В центрі міста Великого Устюга у Вологодській області йому встановлено пам`ятник. Надійний була людина. Чесний і працьовитий. Витривалий. Сильний. Воював. З тринадцяти поранень - три важких. Але завжди і в усьому прагнув до миру.
24
комиссарами и агентами Директории, была четко определана одним из ее членов — Карно, цинично заявившим в 1796 г., что Ломбардия — «это лимон, который надо выжать». По сообщению русского дипломата в Генуе, французы после своего вступления в Милан, помимо изьятых в городе огромных денежных сумм, потребовали предоставить им 3500 аршин синего сукна, 1250 белого, 2000 зеленого, 500 красного, 6250 аршин саржи, 13 700 холста, 40 тыс. аршин полотна для рубашек, 20 тыс. пар чулок, 2000 шляп, 50 тыс. пар башмаков, 1200 кулей овса, 6000 возов сена, 1500 лошадей для упряжи и 150 верховых. Городские власти умоляли Бонапарта уменьшить наполовину эту дань 32. Жестокой экономической эксплуатации, принимавшей на практике форму беззастенчивого грабежа, подвергалась не только Ломбардия, но и Парма, Мо-дена, Тоскана, Венеция, Генуя и папские владения. Уже к концу 1796 г. в виде контрибуций и реквизиций была собрана огромная по тому времени сумма — 57,8 млн франков 33.
Кроме денег, драгоценностей и военных материалов, французы в больших размерах стали вывозить из Италии ее художественные и культурные сокровища — картины старых мастеров, античные статуи, скульптуру, фарфор, древние рукописи. Например, перемирие между папой и французским командованием, подписанное в июне 1796 г. Бонапартом, Жиро и комиссаром Саличет-ти, специально предусматривало передачу папой Французской республике 100 картин, бюстов, ваз и статуй и 500 рукописей «по выбору комиссаров» (этот выбор пал, в частности, на полотна Рафаэля, Перуджино, Сакки, на статуи Аполлона Бельведерского, Дискобола, группу Лаокоона и др.) 34.
Оккупационный режим французов тяжким бременем давил на народные массы, вызывая у них недовольство и возбуждая антифранцузские настроения. В конце мая произошли народные волнения в Комо, Варезе, Лоди и Милане, а в районе Павии началось восстание, жестоко подавленное французскими войсками. Все это создавало большие трудности для итальянских патриотов, подавляющее большинство которых ориентировалось на французов и стремилось заручиться их поддержкой. По мере продвижения французской армии по полуострову и крушения под ее ударами реакционных режимов патриоты выходили из подполья и демократическое и республиканское движение, обретавшее новые силы, переживало период бурного развития.
32 АВПР, ф. Сношения России с Генуей, 1796 г., д. 100, л. 101.
33 Д. Канделоро. Указ. соч., т. 1, стр. 259.
34 АВПР, ф. Сношения России с римскими папами, 1796 г., д. 93, л. 35, д. 94, л. 26; Richard Duppa. A Journal of the most remarkable occurrences that took place in Rome- London, 1799, p. 117—122,
/. Вступление французских войск в Милан в мае 1796 г.
В августе 1796 г. начались волнения в Центральной Италии. 23 августа народные массы Реджо (в герцогстве Моденском) водрузили в своем городе дерево свободы, а спустя несколько дней тот же символ освобождения появился на главной площади Моде-ньт, где против восставшего народа были брошены войска35. 26 августа созданное в Реджо временное правительство обратилось за к французам, и войска Бонапарта вступили на территорию герцогства. Движение в Реджо и Модене нашло отклик в папских городах Болонье и Ферраре, занятых французами еще в июне и поклявшихся в верности Французской республике. В октябре 1796 г. эти четыре города образовали военный союз, а 30 декабря избранные населением этих городов-республик депутаты, собравшись в Реджо, объявили о создании Цис-
£5 АВПР, ф. Сношения России с римскими папами* 1796 г., д. 94, лл. 41—42.
Италия в конце XVIII—первой половине XIX в.