М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
27sergey1
27sergey1
14.11.2021 08:55 •  История

Непосредственными предками белорусов являются: а)варяги б) в)славяне

👇
Ответ:
leshchenko1234
leshchenko1234
14.11.2021
Восточные славяне В)
4,4(13 оценок)
Ответ:
bubininaaas5
bubininaaas5
14.11.2021
Правильный ответ
первими кто населял территорию беларуси були днепровские балты.потом пришли славяне.они смешались с балтами(славянизация балтов).в 9 веке(может и раньше) проходим торговый путь из варяг в греки.и варяги(норманы,викинги) приплыли сюда. к началу  правления    ярослава мудрого варяги смешались с местным населением.
так что я бы выбрал а б в они по моему правильны.
4,8(46 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
vitalikpchel
vitalikpchel
14.11.2021
Криза середньовічного світобачення, а також хід соціокультурних процесів пізнього Середньовіччя призвели до якісних зрушень у європейській культурі. Ці зрушення були пов'язані зі зростанням значення та авторитету міст, збільшенням їх питомої ваги та значення як в економіці, так і в духовному житті суспільства. У XIV—XV ст. міста стали центрами торгівлі, виробничої діяльності, освіти, науки, духовних пошуків. Вони — осередки формування нового погляду на світ, на людину, її можливості. Яскравим свідченням того було мореплавство, де зростав інтерес та вироблявся смак до далеких морських експедицій, в умовах яких людина все більше проявляла свою автономність і дослідницькі можливості. Посилювалася критика ортодоксальної релігійної догматики, особливо в аспекті її розходження з реальною практикою суспільства, життям і діяльністю представників кліру. Усі ці процеси в особливо концентрованому вигляді проявилися в Італії XIV—XV ст., де й виникло явище Відродження.

Донині в науці точиться дискусія щодо того, куди віднести епоху Відродження: вважати її завершальним етапом Середньовіччя чи першим акордом епохи Нового часу? Річ у тім, що Відродження несе в собі риси, які споріднюють його як із Середньовіччям, так і з Новим часом. З одного боку, Відродження не відкидає вихідних положень християнського світобачення, а лише змінює у ньому акценти (щоправда, іноді досить радикально), а з іншого — тут розвиваються деякі явища суспільного життя, які повною мірою розгорнулися у наступну історичну епоху. Тому велика кількість дослідників історії та культури вважає добу Відродження перехідною епохою. Зовнішньою ознакою і приводом до назви епохи послужило масове захоплення у той час античною культурою та літературою, які на певний момент постали для культурного загалу як неперевершені зразки людського самовиявлення. Але при всьому тому діячі епохи розуміли, що повернутися у минуле неможливо. Що ж тоді відроджували в зазначену епоху? Певною мірою, безперечно, античну культуру, але ще більше — погляд на світ, не обмежений санкціями влади чи Церкви, а орієнтований на виявлення всієї повноти життєвих проявів людини. Саме такий погляд діячі Відродження знаходили і цінували в античності.
4,4(91 оценок)
Ответ:

Реформы 20—30-х годов мало изменили положение в государстве, и дальновидные политики турецкого султана хорошо понимали это. Одним из таких политиков, завоевавших доверие султана, был Мустафа Решид паша (1800—1858). Долгие годы он находился на дипломатической службе во Франции и Англии, работал министром иностранных дел. Под руководством М. Решида был разработан план новых реформ. Их целью было укрепление власти султана, прекращение национально-освободительного движения на Балканах и давления европейских держав на Турцию, реформация государственного устройства страны по образцу западных держав.

Xотя указ о реформах был подготовлен в годы правления султана Махмуда II, он вступил в действие при правлении его сына Абдулы Меджида. В ноябре 1839 г. перед летним дворцом султана Гюльхане народу торжественно объявили Священный указ — “Гюльхане хатт-и шериф”. Это послужило началом нового исторического периода в Турции реформаторской эпохи — танзимата — реорганизации. “Гюльхане хатт-и шериф” содержал три основные идеи обновления: обеспечение безопасности жизни и собственности каждого гражданина империи независимо от вероисповедания, правильное взимание налогов с граждан, сокращение сроков военной службы.

Объяснение:

4,5(91 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ