Після підписання цієї угоди 13 жовтня Мазепа отримує офіційну "жалувальну грамоту", де було вписано всі пункти тієї угоди і ще дещо було додано.
А саме було накладене значне обмеження на зносини гетьмана з іншими державами, по суті гетьману було заборонено писати листи іншим правителям, а отримавши листи від них було наказано негайно пересилати ці листи цареві. Крім того зменшувалися і свободи українських старшин, хоча їх і не підчиняли напряму Москві, але прив'язували до гетьмана намертво, чого раніше не було. Військо гетьмана повинно було взяти на себе обов'язок по охороні кордонів і державної цілісності Московської держави. Столицю гетьману приписувався Батурин і вводився в Батурин полк московських стрільців, якоби для охорони гетьмана. А гетьману було приписано збудувати своїм коштом фортеці навпроти Кодака, на р. Самарі, р. орелі та в устях річок Берестової та Корчика. Найважливішою з тих фортець була фортеця на р. Самарі, але вона мусіла стояти на запорозьких землях. Гетьман знав, що запорожці будуть протестувати, тому мотивав це запорожцям скорим походом на Крим, а фортецю лише тимчасовим явищем на час того походу. Проте час йшов, а походу все не було. Запорожці почали хвилюватися, наростало заворушення. Було чути вимоги до гетьмана негайно розірвати угоду з Москвою.
Да! Правда!
Это период в истории Средиземноморья, в первую очередь восточного, длившийся со времени смерти Александра Македонского до окончательного установления римского господства на этих территориях, которое датируется обычно падением эллинистического Египта, во главе которого стояли Птолемеи. Термин первоначально обозначал правильное употребление греческого языка, особенно не греками, но после опубликования работы Иоганна Густава Дройзена «История эллинизма» понятие вошло в историческую науку.
