Между прочим, не далее как четыре дня назад отмечали 122 года с появления первого в мире атомобиля с бензиновым двигателем. Леонардо, конечно, гений, но не он создал по-настоящему механический экипаз. И повозки г. Кюньо - это тоже не автомобиль, а локомобиль. Первый же именно бензиновый автомобиль (что интересно - трёхколёсный) - это 29 января 1886 года, Карл Бенц (немецкий патент № 37435
Новгородская земля была присоединена к Москве 15 января 1478 года. Присоединение земель Великого Новгорода стало важнейшей задачей,стоящей перед Иваном 3 Новгородское боярство,находясь под постоянным давлением двух мощных держав- Москвы и Литвы,соперничающих между собой понимало,что сохранить независимость Новгорода можно только заключив союз с одним из них. Поводом для похода в 1471 году послужили слухи о том, что часть новгородского боярства во главе с вдовой посадника Марфой Борецкой(Марфой Посадницей) заключили договор о вассальной зависимости с Литвой. В битве на р. Шелони 14 июля 1471 г новгородское ополчение потерпело поражение,а посадник Дмитрий Борецкий был казнен. В 1475 Иван 3 совершил большую поездку с дружиной по Новгородской земле. 23 ноября 1475 г Иван 3 въехал в Новгород в сопровождении большой свиты, и выступил в качестве справедливого судьи,защищающего обиженных. В 1477 г новгородские послы признали Ивана 3 своим государем,что означало безоговорочное подчинение Новгорода во власти Москвы. После этого Великий князь потребовал прямого управления Новгородом и ликвидации его самостоятельности. В Новгороде произошел раскол: посадские люди высказались за присоединение к Москве, бояре отстаивали неприкосновенность своих вотчин и прав. На вече были убиты некоторые из сторонников Москвы,а новгородские послы отказались называть Ивана 3 "государем" В результате был предпринят новый поход на Новгород 15 января 1478 новгородские власти сдались, и новгородцы присягнули Ивану 3
У XVI-XVII ст., Як і колись, в Європі виділялося кілька найбільш могутніх держав. Якщо одне з них посилювалося, решта укладали один з одним спілки, щоб послабити грізного суперника. Таким чином, жодна держава не могла надмірно посилитися. У цю систему «політичної рівноваги» залучалися і менш значні держави. З кінця XV в. найсильнішими державами Західної Європи були Франція, Іспанія і Священна Римська імперія (з 1519 Іспанія та імперія об’єдналися під владою Карла V). Інтереси Франції та Іспанії стикалися постійно. Володіння Габсбургів оточували Францію з усіх боків; дві країни не раз вели суперечки через прикордонних земель. Обидві вони претендували і на італійські території, що призвело до Італійським війнам, які велися понад півстоліття – з 1494 по 1559 Багата, але роздроблена Італія стала легкою здобиччю завойовників. Війна йшла з перемінним успіхом, але на заключному етапі перевага мали іспанці, і їх панування в Італії утвердилося надовго. Франції довелося відмовитися від своїх домагань, хоча почасти вона компенсувала це іншими придбаннями. Однак через релігійних воєн Франція надовго перестала відігравати активну роль у європейській політиці, і в другій половині XVI ст. противагою могутності Іспанії виявилася зміцніла Англія. У зіткненні з нею Філіп II в 1588 зазнав тяжкої поразки. Згадайте, в чому полягало поразку Іспанії від Англії в 1588 Рівноправним учасником системи «політичної рівноваги» стала Османська імперія. Підкоривши народи Балканського півострова, турки в XVI ст. розгромили Угорщину і повели наступ на володіння австрійських Габсбургів; їх флот спустошував узбережжі Італії та Іспанії. Присутність в Європі могутньої мусульманської держави постійно позначалося на міжнародних відносинах. З одного боку, турецька загроза нагадувала народам Європи про те, що, незважаючи на релігійні відмінності, всі вони насамперед християни. Не раз велися переговори між православною Росією, католицькими і протестантськими країнами про спільні дії проти спільного ворога. З іншого боку, у пошуках рівноваги сил європейські держави вступили в союзи з турками. Особливо досягла успіху в цьому Франція, прагнула таким чином послабити Карла V.
Леонардо, конечно, гений, но не он создал по-настоящему механический экипаз. И повозки г. Кюньо - это тоже не автомобиль, а локомобиль. Первый же именно бензиновый автомобиль (что интересно - трёхколёсный) - это 29 января 1886 года, Карл Бенц (немецкий патент № 37435