Объяснение:
Поштовхом до виникнення гуситського руху стали виступи Яна Гуса і його сподвижників — Ієроніма Празького та інших. Гусити засуджували накопичення багатств церквою і духівництвом, закликаючи повернутися до «євангельськоїбідності»; вважали, що для того, щоб кожна людина могла зрозуміти «Закон Божий», богослужіння має здійснюватися рідною чеськоюмовою; критикували католицьке причастя для духівництва хлібом і вином, а для мирян — лише хлібом; доводили, що в першопочатковому християнстві всі причащалися однаково.Подальший розвиток ситуації призвів до встановлення в Чехії мирного співіснування двох конфесій — католиків і чашників, яке було остаточно закріплене договором у Кутній-Гурі (1485). Радикальнішою групою гуситів були так звані «чеські (богемські) брати», що почали формуватися в 1457 році і відкололися від чашників в 1476. «Богемські брати» не визнавали таїнств, відкидали переісточення/перетворення. Проблема співіснування католиків і гуситів у Чехії загострилася в XVII столітті в зв'язку з поширенням у Чехії ідей Реформації. В цей час багато чашників зблизилися з лютеранами, а «богемські брати» з кальвіністами. Імператори з династії Габсбургів у першій половині XVII століття прагнули до скасування прав гуситів, що призвело до Тридцятирічної війни (1618–1648). Після поразки Чехії у війні церковні організації гуситів на довгий час припинили своє існування.
С началом ига русская православная церковь покровительствовала ордынскому владычеству, так как церковь освобождалась от налогов, а ордынцы всегда относились к православию лояльно (так, среди жён Чингисхана были и христианки).
Однако во времена Дмитрия Донского отношение церкви к борьбе с Ордой изменилось. Сергий Радонежский благословил Дмитрия Донского перед Куликовской битве, что говорило о том, что отныне церковь была на стороне московских князей, боровшихся с ордынским владычеством. Усиливался синтез светской и церковной властей, и к моменту окончательного освобождения от монгольского ига (1480 год) при Иване III можно было говорить о том, что церковь союзничала с «Государем всея Руси» и являлась одной из опор его власти (в поддержку этого факта говорит то, что Иван III поддержал иосифлян в их споре с нестяжателями).
