История: Дворянство,, докажите что 1725-1762г. сословие(пож, ,

Дворянство,, докажите что 1725-1762г. сословие(пож, ,

👇

Ответ:

polinamunteanu

14.06.2021

Ок.Начало привелегированности дворянства началось чуть раньше 25 года,при Петре 1 -именно он закрепил в табеле о рангахофициальное значение дворян.В это время дворянство во первых имело право на образование и право на службу в гос.учреждениях,имело право владения имениями,свобода от воинской повинности,свобода от земских повинностей,право на корпоративную организации.

4,5(62 оценок)

Открыть все ответы

Ответ:

Мирамкуль1

14.06.2021

Приказы при Михаиле Федоровиче Романове№ Название приказа Область работы1. Посольский приказ- Внешняя политика, освобождение военнопленных за выкуп2. Приказ Большого дворца -Дворцовое хозяйство и имущество дворца3. Казенный приказ -Сохранность драгоценностей и вещей царской семьи4. Большая казна -Руководство государственной промышленностью, монетным двором, внутренней и внешней торговлей5. Конюшенный приказ -Царские конюшни и снаряжение для царских выездов6. Сокольничий приказ-Придворная соколиная охота7. Царская мастерская палата -Ведала одеянием царя8. Разрядный приказ -Распределение дворян и бояр на царскую службу9. Поместный приказ -Земельные и сбор налогов с поместий и вотчин10. Патриарший казенный приказ -Сбор налогов, поступавших в патриаршую казну11. Патриарший дворцовый приказ -Управление патриаршим хозяйством12. Патриарший разряд -Назначение духовенства на должности13. Монастырский приказ -Центральный судебный орган для духовенства14. Ямской приказ- Почтовая связь15. Приказ каменных дел- Каменное строительство в Москве и крупных городах16. Челобитенный приказ -Рассмотрение и жалоб царских подданных17. Разбойный приказ-разбор уголовных дел, поимка преступников18. Земский приказ -Управление Москвой и некоторыми другими городами19. Стрелецкий приказ -Управление стрелецким войском, 20. Пушкарский приказ -Производство, учет, распределение артиллерии, состояние крепостей21. Иноземский приказ -Военнослужащие иноземного и рейтарского строя, Новая Немецкая слобода22. Казачий приказ -Казачье войско23. Оружейный приказ -Изготовление огнестрельного оружия за исключением пушек24. Бронный приказ -Изготовление военных доспехов25. Холопий приказ -Поступление в холопы, освобождение от холопства, переход к другому хозяину, государственные преступления холопов26. Приказ о Печатном дворе -Ведал печатным делом27. Приказ Большого прихода- Сбор внутренних пошлин и распределение на содержание прибывающих иностранцев, посольские расходы, постройку судов, жалование подъячим28. Сибирский приказ- Выделился из приказа Казанского дворца в 1637 г. и ведал территории Сибири29. Приказ Казанского дворца -Дела восточных окраин государства

Подробнее - на -

4,6(64 оценок)

Ответ:

4686532

14.06.2021

Державний устрій Риму в період республіки був досить простий і деякий час відповідав умовами поліса, яким Рим був до часу виникнення держави. Протягом наступних п'яти століть існування республіки розміри держави значно збільшилися, що майже не відобразилося на структурі вищих органів держави, які, як і раніше, знаходилися в Римі і здійснювали централізоване управління величезними територіями. Природно, що таке становище знижувало ефективність управління.

На відміну від рабовласницької демократії в Афінах, Римська республіка була аристократичною, вона забезпечувала привілейоване становище знатної багатої верхівки рабовласників, що відобразилося на повноваженнях і взаємовідносинах державних органів. Ними були насамперед народні збори, сенат і магістратура. Хоча народні збори вважалися органами влади римського народу і були втіленням притаманної полісу демократії, фактично управляли державою не вони. Це робили сенат і магістрати — органи реальної влади нобілітету.

В Римській республіці існували і розрізнялися три види народних зборів — центуріатні, трибутні, куріатні.

Головну роль відігравали центуріатні збори, які забезпечували завдяки своїй структурі і порядку прийняття рішень перевагу в них аристократичних і багатих кіл рабовласників. Щоправда, їхня структура із середини III ст. до н. е. з розширенням меж держави і збільшенням кількості вільних змінилася не на користь цих кіл. Кожен з п'яти розрядів заможних громадян почав виставляти рівну кількість центурій — 70, а загальна кількість центурій була доведена до 373. Однак перевага аристократії і багатства все ж залишилась, оскільки в центуріях вищих розрядів було значно менше громадян, ніж у центуріях нижчих розрядів, а незаможні пролетарії, кількість яких значно зросла, як і раніше, становили лише одну центурію.

До компетенції центуріатних зборів належало прийняття законів, обрання вищих посадових осіб республіки (консулів, преторів, цензорів), оголошення війни і розгляд скарг на вироки до смертної кари.

Другим видом народних зборів були трибутні збори, які залежно від складу жителів триб, які брали участь в них, поділялися на плебейські і патриціансько-плебейські. Спочатку їх компетенція була обмеженою. Вони обирали нижчих посадових осіб (квесторів, едилів тощо) і розглядали скарги на вироки про стягнення штрафу. Плебейські збори, крім того, обирали плебейського трибуна, а з III ст. до н. е. вони отримали право приймати закони, що сприяло зростанню їх значення у політичному житті Риму.

4,4(27 оценок)

Это интересно:

Дом-и-сад

15.06.2022

Ядовитый дуб: как уничтожить и избавиться от него навсегда...

Компьютеры-и-электроника

24.08.2021

Как подключить проводной контроллер Xbox 360 к ПК с ОС Windows 8...

Дом-и-сад

24.10.2022

Как сменить песок в фильтре для бассейна: подробная инструкция...

Здоровье