розташована на півночі україни в басейні середньої течії дніпра, в межах лісової і лісостепової ічних зон. площа її становить 28,1 тис. кв. км (бл.4,8% території країни). річки, що пересікають сучасну київщину, належать до басейну дніпра, який тече в межах області на протязі 246 км. всього в області 177 річок, серед яких - прип'ять, тетерів, ірпінь, стугна, рось. на її території 55 водосховищ (найбільші з них київське, більша частина канівського), 2383 ставки. річкові заплави утворюють понад 750 невеликих озер.
в області налічується 85 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, в т.ч. дендрологічний парк олександрія і пам'ятки садово-паркового мистецтва - згурівський і кагарлицький парки.
сприятливі кліматичні умови, наявність численних водних об'єктів визначають роль київської області як важливого рекреаційного регіону, де функціонують санаторії, будинки і бази відпочинку, дитячі табори. серед курортів найважливіші - біла церква, ворзель, ірпінь, конча-заспа, миронівка. рекреаційно-оздоровче значення мають також курортні місцевості - піритове, лютіж, клавдієво-тарасове, буча. в області є 30 готелів.
в області функціонують 16 музеїв, у тому числі три заповідники - історико-етнографічний "переяслав", музей-заповідник "битва за київ у 1943 р." у с. нові петрівці, історико-культурний заповідник у місті вишгороді.
цікавий і цінний матеріал зібраний у білоцерківському і фастівському краєзнавчих, яготинському історичному музеях. у с.мар'янівка створено музей-садиба видатного співака і.с. козловського.
211 нерухомих пам'яток області внесено до державного реєстру національного культурного надбання. багато населених пунктів київщини мають давню історію, насичену подіями.
біла церква є спадкоємницею міста юріїв, заснованого ярославом мудрим у 1032 р. в 1050 р. було збудовано георгіївську церкву. серед археологічних пам'яток міста - городище xi-xiii ст.
фортеця неодноразово зруйновувалась і відбудовувалась. після татаро-монгольської навали вона довгий час лежала в руїнах. у xiv ст. починається відродження міста. перша документальна згадка про його нову назву - біла церква, пов'язану можливо з руїнами давньої церкви, датується 1331 роком. у середині xvi ст. воєводою ф.пронським тут побудований замок. стимулюючи заселення цього важливого опорного пункту боротьби з татарами, польські королі міщанам пільги, звільнивши їх від податків. натомість на них витрати на утримання замку і обов'язок польової варти. в 1589 р. місто здобуло магдебурзьке право.
в період паліївщини біла церква була фактично другою столицею гетьманщини (1704-1711). у 1706 р. і. мазепою та к.мокієвським тут закладено миколаївську церкву, що збереглася до наших часів.
у 1774 р. біла церква була подарована королем станіславом августом понятовським коронному гетьману польщі ф.браницькому. в 1793-99 pp. олександра браницька на місці діброви на лівому березі р. рось заклала ландшафтний парк, який здобув назву "олександрія". він створений за проектом і під безпосереднім керівництвом італійця д.ботані. в паркових композиціях природні пейзажі органічно поєднуються з архітектурними - павільйонами, альтанками, , містками, побудованими в романтичному стилі. деякі з них збереглися до наших днів. це - колонада "відлуння", "колона чалі", водоспад "руїни", а також інші численні ставки з , і фонтанами. флора парку представлена місцевими та екзотичними .
