В конце XV – первой половине XVI вв. во Франции правила династия Валуа. В это же время завершается собирание французских земель и Франция становится одним из крупнейших и сильнейших государств Европы. В XVI веке Франция эволюционирует от сословно-представительной к абсолютной монархии. Сословно-представительный орган – Генеральные штаты – утрачивает свое значение, хотя и продолжает существовать. Более всего власть французского короля ограничивали парламенты – высшие судебные органы в провинциях. Особенностью французского абсолютизма было увеличение численности бюрократии. В 1540-е гг. во Францию проникают идеи кальвинизма. Они получают поддержку на юге страны, удаленного от Парижа, где политическое лидерство было в руках Шатильонов, Бурбонов и Конде – принцев крови, претендующих на французский престол. На севере формируется политическая группа католиков во главе с семейством Гизов, также претендовавших на престол. Результатом конфессионального раскола страны стали религиозные войны во Франции, продолжавшиеся более 30 лет – с 1562 по 1598 гг. Итогом религиозного противостояния стало заключение в 1598 году Нантского эдикта, согласно которому официальной религией провозглашалось католичество, но гугеноты (французские протестанты) получили право исповедовать свою религию и занимать государственные должности. Нантский эдикт был отменен Людовиком XIV.
Я вважаю Люблінська унія відкриває браму для польського панування на українських теренах. На його думку, після Унії руський елемент, мова, культура – знищується. Існує другий литовський статут. Але під тиском поляків і своїх зрадників цей елемент викорчовується до останку Натомість, вона приводить джерела, які свідчать, що в реальності українська шляхта Волині, ймовірно, хотіла перейти під владу польської корони від литовського Великого князя. Мотивацією тут була можливість прямого доступу до короля, а також участь у суспільному житті на рівні коронної шляхти. «Тобто не отримуючи присяги від польської шляхти, русини мали змогу написати свій привілей. Відмова від екзекуції добр, збереження правової системи, руська мова як мова адміністрації, управління через місцеву шляхту, рівність православної і католицької церков. руська шляхта не відчувала ВКЛ як «свою» державу. Ймовірно, виною цьому було зневажливе ставлення до православних зі сторони магнатів Великого Князівства Литовського. Тому робимо висновок що Люблінська унія була вигідна полякам
