була створена Друга Малоросійська колегія, яку очолив П. Рум’янцев. Колегія складалася з чотирьох російських чиновників і чотирьох генеральних старшин. Основне завдання колегії полягало в ліквідації українських державних інституцій та утворення натомість російських. Протягом 1765—1768 рр. колегія підпорядкувала собі всі центральні установи Гетьманщини. У геральдичних зображеннях запроваджувався двоголовий орел — герб Російської імперії. У той же час для охорони народних прав П. Рум’янцев запровадив посади присяжних адвокатів при Колегії і Генеральному Суді. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Ліквідація решток автономного устрою Гетьманщини. У серпні 1765 р. Катерина ІІ видала указ про скасування полкового устрою й створення СлобідськоУкраїнської губернії. Замість п’яти козацьких полків було сформовано п’ять гусарських. Місцеві козаки були позбавлені прав і привілеїв й перетворювалися на «військових обивателів».У 1780 р. замість СлобідськоУкраїнської губернії утворюється Харківське намісництво.
У вересні 1781 р. скасовується полковий адміністративнотериторіальний поділ і Гетьманщина, яка перетворюється у Малоросійське генералгубернаторство в складі трьох губерній (намісництв) — Київської, Чернігівської та НовгородСіверської. У губернських центрах і повітових містах створюються російські адміністративні та судові установи.
Поряд з адміністративнотериторіальними змінами царський уряд переймався проблемою втечі українських селян. У травні 1783 р. було прийнято указ про остаточне прикріплення селян до місць їхнього проживання. Цим самим було узаконене кріпосне право на Лівобережжі та Слобожанщині.
9 липня 1783 р. дійшла черга й до української армії: замість десяти козацьких і трьох компанійських полків формуються десять кінних карабінерських полків російської армії. Строк служби складав шість років. Козацька старшина отримувала російські офіцерські звання, а козаки перетворювалися на державних селян.
Таким чином на початок 80-х рр. XVIII ст. було остаточно ліквідовано Українську державу. Українські прапори, гармати, печатки вивозились до Петербурга. Її адміністративнотериторіальний устрій, судова система, соціальний склад були в основному уніфіковані з рештою регіонів Російської імперії. В історії України починається новий період — період становлення нової національної ідеї розгортання боротьби за відновлення Української держави.
Важная особенность промышленного переворота в сша заключалась в активной роли американской инженерной мысли: были изобретены швейная машинка, ротационная типографская машина, фосфорная спичка, электромагнитный телеграф морзе, буквопечатающий аппарат д. юза, револьвер, пневматический тормоз. все эти новшества, родившиеся в сша, предопределили развитие многих новых отраслей промышленности. швейные фабрики зингера, беккера, уиллера выпускали изделия, которые пользовались спросом во всех уголках мира. 2. существенные особенности промышленного переворота в сша предопределялись природными условиями страны. так, из-за обилия рек страна была богата водной энергией, более дешевой, чем энергия пара. поэтому здесь позже начала использоваться в массовом масштабе паровая энергия. переход к паровой энергетической базе (системе) начался, только в 40-е годы xix в., хотя первая паровая машина появилась еще в конце xviii в. а в 1803 г. была изобретена паровая машина оливера эванса. «машина и пар – вот формула технической революции в . машина и водяное колесо – вот формула для первого этапа машинной стадии американского капитализма», – так определяют специалисты особенности и этапы промышленного переворота в сша (1, 164). паровой двигатель занял господствующее положение только в 50-е годы xix в. (1, 164) 3. еще одна особенность промышленного переворота связана с изобилием в стране лесов, что предопределило длительное использование в качестве основного вида топлива древесного угля. вплоть до 1860 г. на железнодорожном транспорте сша потребляли дрова. первая домна, работавшая на каменном угле, появилась в этой стране только в 1837 г. задержка с заменой древесного топлива объяснялась также тем, что чугун, выплавляемый на нем, получался лучшего качества. массовое применение минерального топлива в металлургии началось в 40-е гг., за 1847–1857 гг. построили 100 домен, работающих на каменном угле. 4. поскольку сша позже приступили к промышленному перевороту, но мануфактурный капитализм, как преддверие промышленного производства, в полной мере здесь не сформировался. мануфактуры, возникавшие в колониальный период, не были устойчивы; их развитие сдерживала запретительная политика . поэтому правомерно говорить о том, что промышленный переворот проходил в условиях недостаточного развития мануфактурного производства. в европе была совершенно другая ситуация. 5. особенностью промышленного переворота в сша была и крайняя территориальная и отраслевая неравномерность. прежде всего, переворот охватил северо-восточные штаты; в то же время на юге даже к началу гражданской войны не было фабрик и заводов, что не могло не оказать влияния на ее исход. здесь преобладала первичная обработка выращиваемых культур – хлопка, табака, риса, сахарного тростника и т. д. кроме того, если для этого применялись машины, то обслуживались они рабами. 6. другой особенностью было использование технических и научных разработок используемых в европе.
Вое́нный коммуни́зм — название внутренней политики советскогогосударства , проводившейся в 1918 — 1921 гг . в условиях гражданскойвойны . её характерными чертами были крайняя , национализация крупной , средней и даже мелкойпромышленности (частично ), государственная монополия на многиепродукты сельского хозяйства , продразвёрстка , запрещение частнойторговли , свёртывание товарно-денежных отношений , уравнительство враспределении материальных благ , милитаризация труда . такая политикасоответствовала принципам , на основе которых , по мнению марксистов , должно было возникнуть коммунистическое общество . в различные мнения по вопросу о причинах перехода к такойполитике — кто-то из считал , что это была попытка команднымметодом «ввести коммунизм », другие объясняли её реакциейбольшевистского руководства на реалии гражданской войны . такие жепротиворечивые оценки давали этой политике и сами вожди большевистской партии , возглавлявшие страну в годы гражданскойвойны [1] . решение о прекращении военного коммунизма и переходе к нэпубыло принято 15 марта 1921 года на x съезде ркп(б) .
Тим, що
була створена Друга Малоросійська колегія, яку очолив П. Рум’янцев. Колегія складалася з чотирьох російських чиновників і чотирьох генеральних старшин. Основне завдання колегії полягало в ліквідації українських державних інституцій та утворення натомість російських. Протягом 1765—1768 рр. колегія підпорядкувала собі всі центральні установи Гетьманщини. У геральдичних зображеннях запроваджувався двоголовий орел — герб Російської імперії. У той же час для охорони народних прав П. Рум’янцев запровадив посади присяжних адвокатів при Колегії і Генеральному Суді. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Ліквідація решток автономного устрою Гетьманщини. У серпні 1765 р. Катерина ІІ видала указ про скасування полкового устрою й створення СлобідськоУкраїнської губернії. Замість п’яти козацьких полків було сформовано п’ять гусарських. Місцеві козаки були позбавлені прав і привілеїв й перетворювалися на «військових обивателів».У 1780 р. замість СлобідськоУкраїнської губернії утворюється Харківське намісництво.
У вересні 1781 р. скасовується полковий адміністративнотериторіальний поділ і Гетьманщина, яка перетворюється у Малоросійське генералгубернаторство в складі трьох губерній (намісництв) — Київської, Чернігівської та НовгородСіверської. У губернських центрах і повітових містах створюються російські адміністративні та судові установи.
Поряд з адміністративнотериторіальними змінами царський уряд переймався проблемою втечі українських селян. У травні 1783 р. було прийнято указ про остаточне прикріплення селян до місць їхнього проживання. Цим самим було узаконене кріпосне право на Лівобережжі та Слобожанщині.
9 липня 1783 р. дійшла черга й до української армії: замість десяти козацьких і трьох компанійських полків формуються десять кінних карабінерських полків російської армії. Строк служби складав шість років. Козацька старшина отримувала російські офіцерські звання, а козаки перетворювалися на державних селян.
Таким чином на початок 80-х рр. XVIII ст. було остаточно ліквідовано Українську державу. Українські прапори, гармати, печатки вивозились до Петербурга. Її адміністративнотериторіальний устрій, судова система, соціальний склад були в основному уніфіковані з рештою регіонів Російської імперії. В історії України починається новий період — період становлення нової національної ідеї розгортання боротьби за відновлення Української держави.