М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Serdechkiцветочек
Serdechkiцветочек
25.03.2021 03:01 •  История

Расскажите о революции в естествознании. какие легли в её основу

👇
Ответ:
ooo29
ooo29
25.03.2021
Самая главная революция в естествознании - это открытие того, что причинно-следственные связи нашего мира можно описать языком математики. Всё остальное является по большому счёту следствем этого открытия (за исключением биологических, метеорологических и прочих сложносистемных наук, там своя специфика)
4,5(29 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
пума060
пума060
25.03.2021

  Миржакып Дулатов (1885-1935)

●выдающийся казахский просветитель, общественно-политический деятель, один из либерально демократических интеллектуалов.                                                                        

Полит. Деятельность.

1.Дулатов был один из сосздателей проекта программы партии  «Алаш», опубликованной в  газете «Казах»  21 ноября 1917г.Главная цель программы «алаш» -вхождение казахской автономии на равных правах с другими в состав Р.И.  

Провозглашались равенство, неприкосновенность личности, свобода слова, печати, союзов, доступность образования, недопущение передачи земель в частную собственность и пользование ей на равных основаниях и т.п.   также он был из организаторов  2.Каркаралинской петиции, направленной в сторону царского правительства  

3.он организовал издание газеты «Сереке» в дополнение к газете «Улфат»

4,8(73 оценок)
Ответ:
soz2019oy63um
soz2019oy63um
25.03.2021

Найчастіше протестний рух селянства проявлявся у поданні скарг до державних інстанцій, масових втечах, фізичних розправах з поміщиками чи управителями їх маєтків, проявах колективної непокори тощо. Непосильний кріпосницький гніт, жорстоке поводження поміщиків, свавілля чиновників та адміністраторів – вся ця низка причин зумовлювала численні заворушення, котрі регулярно відбувалися в українському селі протягом усієї першої половини ХIX ст.

Антикріпосницька боротьба селянства характеризувалася широким спектром різноманітних проявів. Найчастіше кріпаки підпалювали поміщицькі садиби, псували реманент, вбивали поміщиків, їхніх управителів чи прикажчиків, відмовлялися виконувати панщину та розпорядження поміщиків, нерідко чинили збройний опір адміністрації маєтків, місцевим урядовцям і навіть урядовим військам. Всі ці форми боротьби проявлялись, як правило, у взаємозв’язку. Так, типовим було, коли, подавши скаргу, кріпаки очікували її розгляду в державних органах не виконували у цей час панщини, а внаслідок вжитих до них властями і поміщиками репресивних заходів вдавалися до відкритих форм опору. Підпали поміщицьких садиб і розправи над поміщиками часто супроводжувалися втечами їх учасників. Рятуючись від жорстокої кари, вони залишали свої оселі і тікали у віддалені та слабо заселені місцевості.

Объяснение:

4,4(7 оценок)
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ