ответ:козацьки літописи -історико літеротурні твории 2-ї половини XVII-середини XVIII століття ,присвячені козацьким війнам .Ціні джерела для дослідження вітчизняной історії і важливі пам`ятки літератури.Мова більшості літописів лвтературна ,близько до народнорозмовної.
Літопис -історико-літературний твір у Русі піздніше в Україні Московщині та Білорусі ,в якому оповідьвеласся за роками (хронологія).Писали переважноцерковнослов`янською мовою ,з з численними вкрапленнями місцевою лексики В інших христіанських краінах потрібні давні твори мають назву "хроніки" які писалися як правило латиною
Объяснение:
ответ:козацьки літописи -історико літеротурні твории 2-ї половини XVII-середини XVIII століття ,присвячені козацьким війнам .Ціні джерела для дослідження вітчизняной історії і важливі пам`ятки літератури.Мова більшості літописів лвтературна ,близько до народнорозмовної.
Літопис -історико-літературний твір у Русі піздніше в Україні Московщині та Білорусі ,в якому оповідьвеласся за роками (хронологія).Писали переважноцерковнослов`янською мовою ,з з численними вкрапленнями місцевою лексики В інших христіанських краінах потрібні давні твори мають назву "хроніки" які писалися як правило латиною
Объяснение:
Иван Сусанин – крестьянин-вотчинный староста из Костромской области. Вообще, о его жизни известно немного.
Легенда 1: Речь Посполитая нанимает его на службу в Витебское и Полоцкое ополчение зимой 1612 года.
Легенда 2: был проводником в село, где был Михаил Романов.
Подвиг: завел врагов (поляков) в лес, где было болото. Он отказывался давать верный путь и поляки его замучали.
Итог: Сусанин стал народным героем, а его семья получила половину деревни с податями и повинностями (согласно царской грамоте).
Противоречивость: это мог быть Никита Галаган, которому Хмельницкий приказал дезинформировать шляхту.
Мнение: невозможно установить кем он был нанят и существовал ли он вообще, потому что найденные останки могут принадлежать как ему, так и Галагану. Но его поступок, безусловно, патриотичный.
Он отлично спланировал дезинформацию поляков и оставил их в болоте, и несмотря на то, что ему пришлось попрощаться с жизнью, он был замучен, Сусанин не выдал верный путь. Это достойный поступок.
С таких историй 1612 года начинается русская идентификация, самосознание у россиян, осознание своей принадлежности к России.
Если Сусанин существовал, то он был частью ополчения или им сочувствовал и они «партизанской войной» старались освободить свою территорию, так как ресурсов у них не было и это настоящий героизм.