Імперія Александра Македонського невдовзі розпалася на окремі держави, які мали своїх царів і свої династії. їх засновували колишні соратники та командири македонського царя – діадохи. Вони поділили імперію та почали воювати між собою. У 311 р. діадохи уклали угоду про мир. Але вона була порушена, і війни тривали ще майже 50 років. У цій кривавій боротьбі, як у калейдоскопі, змінювались і гинули правителі, зокрема син Александра Македонського – Александр IV, полководець Лісімах та ін. Врешті-решт виникло кілька держав. Серед них наймогутнішими були Македонія, Єгипет династії Птолемеїв та Сирійське царство Селевкідів.Держави, що утворилися на уламках великої імперії Александра Македонського, називають елліністичними. Їх політичний устрій поєднував елементи управління східних держав, які керувалися одноособово царями. Основою їхнього життя була грецька (еллінська культура, що доповнювалася здобутками завойованих Александром Македонським народів. Культуру, що виникла внаслідок взаємодоповнення грецької й східних культур,прийнято називати елліністичною.
На неосяжних просторах імперії Александра виниклії міста, що забудовою, архітектурою та управлінням нагадували грецькі поліси. Зі Сходу прийшло поклоніння царям. У військовій сфері греки запозичили використання бойових слонів. У еллінів стали популярними Шива, Кібела, яких шанували на Сході. У свою чергу греки на Схід принесли своїх богів (Зевса, Афіну, Діоніса, Ніку). Під впливом греків східні митці копіювали еллінські зразки в архітектурі, скульптурі та живопису. Тепер коринфські й іонічні колони будували від Греції до Індії. Спільною для народів елліністичного світу була також мова, яка виникла на основі афінського діалекту.
1. Военные действия против Казанского ханства проводились с 1545 по 1552 года. Было 3 похода, а потом уже непосредственно осада Казани. В результате таких походов, Казанское Ханство было ликвидировано, а к России было присоединено Среднее Поволжье, возникли предпосылки для дальнейшего продвижения на Урал, Сибирь, развитие торгово-экономических связей. 2. Присоединение Сибири 1581 год. 3. Ливонская Война 1558-1583. Плачевная война для России. Много убытков понесли + кризис в стране начался, разруха. Экономический упадок страны. Основная причина войны - стремление выйти России к берегам Балтийского моря. Но ученые выделяют еще ряд причин, которые дополняют основную.
После Дорийского завоевания греки фактически с самого начала начали восстанавливать свой мир, который был разрушен. Греки потеряли не только все свои внешние торговые связи, культуру и искусство, они стояли на пороге худшего – стала забываться письменность.Они были фактически предоставлены сами себе: никакой возможности заработать на пищу не было. Единственным выходом было заниматься земледелием, чтоб иметь элементарные вещи, необходимые для жизни – еду и одежду.
реческие земледельцы объединялись в маленькие поселки, которые получили название полисы. Упадок Греции закончился сразу после начала распространения железа в 8 веке до н.э.. Благодаря железным орудиям труда повысился уровень производительности в сельском хозяйстве.Крестьяне получили возможность продавать излишки производства на рынках. Греческие ремесленники также начали продавать свои железные изделия. Подъем в торговле вызвал необходимость строить новые корабли, чтобы выйти на рынок Средиземноморья.Для удобства в торговли греки создали свою монету. Греция в достаточно краткие сроки смогла стать центром торговли Средиземноморского региона.Благодаря своему блестящему уму и быстро учиться, греческие мореплаватели и торговцы смогли освоить языки многих государств, что очень благотворно сказалось на их коммерческой деятельности.
На неосяжних просторах імперії Александра виниклії міста, що забудовою, архітектурою та управлінням нагадували грецькі поліси. Зі Сходу прийшло поклоніння царям. У військовій сфері греки запозичили використання бойових слонів. У еллінів стали популярними Шива, Кібела, яких шанували на Сході. У свою чергу греки на Схід принесли своїх богів (Зевса, Афіну, Діоніса, Ніку). Під впливом греків східні митці копіювали еллінські зразки в архітектурі, скульптурі та живопису. Тепер коринфські й іонічні колони будували від Греції до Індії. Спільною для народів елліністичного світу була також мова, яка виникла на основі афінського діалекту.