Я не очень хороша в истории, но могу привести слова Некрасова: Народ свободен, но счастлив ли народ. Когда крестьяне становились свободными, то теряли работу. Они должны были платить за землю, на них начинали действовать законы, они зарабатывали сами себе на жизнь. Но они могли вести торговлю, вступать в брак, поступать на гражданскую службу. Постепенно после отмены крепостного права стали образовываться новые слои населения - пролетариат и буржуазия.
Александр Невский заставил Новгород платить дань монголам. После победы над шведами он в Новгороде не удержался, потому что местные бояре, думающие только о своих прибылях (типа наших российских чиновников) , выжили его из города. Но после победы над немцами на Чудском озере многие поняли, что наступили времена, когда лучше поступиться частью прибыли, зато сохранить жизнь и свободу. Особенно это поняли низовые массы Новгорода, более других пострадавшие от произошедших событий. Поэтому они в целом стояли на стороне Александра в его борьбе с новгородскими боярами за власть в городе. Опираясь на на широкие народные слои, Александр сумел одержать победу и установить свою власть в Новгороде. А потом, когда он стал великим князем всей Руси и пришла пора платить дань Орде, он основное бремя по выплате дани возложил именно на Новгород. Дело в том, что Новгородские земли в основном монгольским нашествием затронуты не были и хозяйство здесь осталось не порушенным. К тому же Новгород на правах младшего партнера входил в состав Ганзейского союза немецких городов и имел от торговли с Ганзой хорошие прибыли. Вот Александр и заставил новгородских купцов отдуваться за всю Русь. Ему пришлось даже подавлять восстание в городе, которое вспыхнуло от недовольства по поводу выплаты дани.
Культуркампф» (йому. kulturkampf — боротьба за культуру), поширене в літературі найменування заходів уряду о. бісмарка в 70-х рр. 19 ст проти католицької церкви — головної опори католицької партії «центру», яка виражала сепаратистські, антипрусські тенденції (головним чином в західній і південно-західній німеччині). у ході «до.» були проведені закони про заборону священикам вести політичну агітацію (дек. 1871), про позбавлення духівництва права нагляду за школами (березень 1872), про передачу в руки держави справи підготовки і призначення на посаді духовних осіб (1873) і ін. у лютому 1875 були розбещені майже всі католицькі ордени і проведений закон про цивільний брак. уряд бісмарка використовував «до.» для посилення національного гніту в польських землях, що знаходилися під німецьким пануванням, і розпалювання релігійних пристрастей з метою відвернення робітників від класової боротьби. характеризуючи «до.», в. і. ленін писав: «такою боротьбою бісмарк лише укріпив войовничий клерикалізм католиків, лише пошкодив справі дійсної культури, бо висунув на перший план релігійні ділення замість ділень полі» (полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 17, с. 416—17). в кінці 70 — початку 80-х рр. бісмарк в цілях об'єднання всіх консервативних сил пішов на примирення з католицьким духівництвом: більшість законів, прийнятих в період «до.», було скасовано; збереглися лише закони про цивільний брак і про вигнання єзуїтів.
Когда крестьяне становились свободными, то теряли работу. Они должны были платить за землю, на них начинали действовать законы, они зарабатывали сами себе на жизнь. Но они могли вести торговлю, вступать в брак, поступать на гражданскую службу. Постепенно после отмены крепостного права стали образовываться новые слои населения - пролетариат и буржуазия.