внешняя политика россии в правление николая i (1825—1855) была направлена на сохранение приобретенных ранее территорий, укрепление новых границ, а также подчинение польши, и финляндии интересам российского государства.
огромное влияние на российскую внешнюю политику оказывали бурные революционные процессы в западной европе, направленные на окончательное уничтожение абсолютистских режимов. борьба с революционной опасностью мотивировалась не только идеологическими соображениями, но и необходимостью обеспечения европейской стабильности и сохранения неприкосновенности западной границы империи.
несмотря на эффективность дипломатической службы, в эпоху николая ей были присущи серьёзные просчеты и непростительные ошибки, в результате к плохо подготовленной в дипломатическом и военном отношениях крымской войне.
У наш час відомо більше двох сотень літописів. Одним із найбільш стародавніх і найвідоміших є літопис «Повість минулих літ» — історичний літературний документ, який отримав свою назву від перших слів тексту. Цей літопис містить у собі описи подій давньоруської історії починаючи з середини IX століття і закінчуючи початком XII століття. Цікаво, що в «Повісті минулих літ» відношення до історії рідного краю здебільшого поетичне та етичне. Саме тому цей відомий літопис є не тільки твором давньоруської історичної думки, а й шедевром історичної поезії. Історія і поезія в «Повісті минулих літ» знаходяться в нерозривній єдності. Це справжній літературний твір і видатний пам’ятник історичної думки наших предків.
Автором «Повісті минулих літ» традиційно вважається чернець Києво-Печерського монастиря Нестор. Довгий час вчені вважали, що Нестор був родоначальником давньоруського літописання, але з часом були виявлені літописи, створені ще до нього. Та все ж саме «Повість минулих літ» вважається найвидатнішим літописним твором того часу.
Особливе значення літопису додає особистий досвід тих, хто брав участь у його написанні, політична злободенність, елементи реалізму, безпосередн все те, чим такий багатий і завдяки чому такий цінний цей твір. Адже «Повість минулих літ» — результат колективної праці давньоруських книжників, унікальний літературний та історичний пам’ятник Стародавньої Русі, який визначається громадянськістю і високим патріотизмом його творців, стильовою і композиційною своєрідністю, цінною документальністю і глибоким історизмом, а також великою значущістю мети літопису.
Питання появи «Повісті минулих літ» досить дискусійне, але, попри все, цей літопис має велике історичне значення для культури та історії України. Вже в самій назві літопису присутня відповідь про призначення цього твору: щоб розповісти нащадкам «откуда є пішла Руськая земля, хто в Києві нача первєє княжиті, і откуда Руськая земля стала єсть». Іншими словами: розповісти про українську історію від її початку до становлення великої держави під відомою усьому світові назвою — Руська земля.