ответ: 1) папа римский, цель - ОСВОБОЖДЕНИЕ Святой земли (Палестины) от сарацинов - мусульман.
2) грабеж
3) потому что была толпа, без денег, воинской дисциплины и оружия
4) феодализм по образцу Европы
и защита паломников в пути - вплоть до больниц для тех, кто совершает паломничество в Святую землю - см. "Орден госпитальеров".
6) атака на христианское государство - Византию, взятие ее столицы - Константинополя, и тотальное его разграбление
7) Салладин выгнал христиан из Иерусалима и Палестины навсегда
8) расширение кругозора Европы, знакомство с культурой Востока и выработка "кодекса чести" рыцарства, также становление "идеалов" рыцарства - через ЭТО, влияние на всю европейскую культуру.
Надеюсь
ответ:3)Западно-тю́ркский кагана́т — раннесредневековое тюркское государство (603—704), расположенное от Чёрного моря и Дона до восточных отрогов Тянь-Шаня и северо-восточной Индии. Западные владения каганата доходили до степей юго-восточной Европы[1].
1)Истеми Багадур-ябгу — младший брат Бумын-кагана из династии Ашина, ябгу (второе лицо в государстве) Тюркского каганата с 552[1] по 576 годы, на протяжении двадцати лет руководил западной политикой каганата и был почти независимым правителем западных территорий.
2)Тю́ркский кагана́т, Тю́ркютский кагана́т или Гёктюркский каганат[источник не указан 51 день] — крупное средневековое государство в Азии, созданное племенным объединением древних тюрок во главе с правителями из рода Ашина. Одно из крупнейших государств в истории. В период наибольшего расширения (конец VI века)
Объяснение:
Вот правильно
Найзавзятіше обстоювали рідну мову діячі «Руської трійці» – вихованці Львівської семінарії М. Шашкевич, І. Вагілевич та Я. Головацький. Метою створеного ними гуртка стало перетворення народної мови на літературну, що відкрило б селянству доступ до знань. «Руська трійця» як напівлегальне демократично-просвітницьке та літературне угруповання діяло у Львові в 1830-1837 роках. «Трійчани» «ходили в народ» – записували народні пісні й перекази, слова і вирази, вживані простими людьми. І. Вагілевич навіть агітував селян підніматися на боротьбу проти національного та соціального гніту. Невдовзі влада визнала «Руську трійцю» ворожою державі.
М. Шашкевич вперше переклав українською «Слово о полку Ігореві», підготував «Читанку для діточок», група підготувала до видання альманах «Зоря», який заборонила цензура. Але апогеєм діяльності трійчан стало видання в Пешті (столиці Угорщини) альманаху «Русалка Дністрова» (1837 р.) – надруковано декілька сотен екземплярів. Тут вперше в Західній Україні українською мовою були опубліковані народні пісні, думи, казки, публіцистичні та науково-історичні твори, в яких проголошувалася ідея єдності всіх українських земель, вказувалося на важливість вивчення історичного минулого. Вони популяризували ідею єдності Давньоруської держави зі столицею в Києві. Альманах довів, що народна мова може бути літературною, а також, що немає суттєвих розбіжностей між мовою галичан і східних українців, що свідчило про єдність українського народу