Епоха Відродження – період в історії культури Західної Європи, який почався в Італії. Відродження поділяється на 4 етапи:
друга половина ХІІІ - XIV ст. – проторенесанс (перед-відродження);
XV ст. – раннє Відродження;
кінець XV ст. – перша третина XVІ ст. – Високий Ренесанс;
XVІ ст. – пізній Ренесанс.
Сам термін "Відродження" (фр. Renaissance, від лат. renascor – відроджуюся) введено в ужиток у XVІ ст. живописцем та істориком мистецтва Джордано Вазарі, який хотів підкреслити цією назвою особливий інтерес свого часу до античності, відновлення її традицій.
Суть реформ, проводимых в США в этот период, заключаются в попытках решить вопрос нарастающей волны недовольства посредством регулирования трестов.
Объяснение:
Дело в том, что на начало 20 века в США действовали 800 трестов. Их политикой было недовольно население. Поэтому Теодор Рузвельт решил реализовать антитрестовское законодательство, а его реформы стали называться "эрой прогрессивистов". Выпускались законы, которые ограничивали власть монополий, а расследованием деятельности монополий занималось Министерство торговли и специальное Бюро по делам корпораций.
В итоге эти реформы привели к тому, что доля промышленности в ВПП превысила долю сельского хозяйства в целых 2,5 раза.
