Загалом, можна стверджувати, що це була першопочаткова мета створення Малоросійської колегії. Однак процес цей проходив поступово через розширення повноважень останньої. Це був адміністративний орган Російської імперії в Гетьманщині, створений вперше за указом Петра І від 27 травня 1722 року.
Колегія намагалась перебрати контроль над усіма гілками влади. Це видно із її структури. До складу входили президент (бригадний), шість членів, прокурор та декілька канцлерів (до 1724 - 31, після - 62). Усі члени колегії були призначені російським імператором або керуючим сенатом з російських військових чи державних службовців. А це значить, що українські землі були під повним контролем імператора. Ба більше, аби ще більше контролювати територію, колегія розташовувалась у Глухові замість Москви. У цивільних справах Колегія відповідала перед Управлінням Сенату, у військових - Головнокомандувачем російських Збройних сил у Гетьманщині. Робота колегії регулювалася законами, положеннями та діловими традиціями Російської імперії.
Колегія фактично стала главою державної влади в Гетьманщині та розпочала ряд реформ для знищення самодержавства Гетьманщини:
- державного устрою, спрямованих на підпорядкування всіх частин Гетьманщини російській адміністрації,
- впровадження російських законів та правових норм у Гетьманщині,
- уніфікацію своїх наказів усім імперським стандартам.
Колегія вперше в повному обсязі залучала козацькі фінанси до царської скарбниці. Більше того, вона реформувала податкову систему, що дозволило збільшити розмір річного прибутку. Більшість зібраних коштів експортувались з України до Москви та у Петербург. Загалом діяльність Колегії розпочала фактичний процес ліквідації автономії козацького гетьманства. Спроби призначеного гетьманом Павла Полуботка та ряду старшин офіцерів протидіяти процесу призвели до їх арешту та ув'язнення у фортеці Петра і Павла (Санкт-Петербург).
Створення І Малоросійської колегії (І МК) у 1722 р. призвело до створення альтернативного, по суті, повновладного органу управління Гетьманщиною. Контроль за збором податків, розміщення російських залог в усіх містах і контроль їх утримання місцевим населенням, контроль за діяльністю старшини- все це знаходилось у віданні І МК. Петро І заборонив, натомість, обирати Гетьмана, через що П. Полуботок (1722-1723) був лише гетьманом наказним (тимчасовим). Відомий його конфлікт із колегією. Очільник останньої С. Вельямінов казав: "Зігну вас так, що й інші тріснуть". Поступово, упроваджено інституцію інспекторів, що мали наглядати за діяльністю старшини. Крім того, І МК напряму підпорядковувалась Сенатові. Порівнявши ці обмеження з подібними раніше прийнятими рішеннями (дозволи царя на обрання гетьмана; всі органи підпорядковувалися старшині; помірне зростання і періодичне зниження кількості залог, частковий контроль за податками до російської казни) , то можна зробити висновок:
Саме І МК поклала початок активній інкорпорації українських земель до складу Росії як рядової провінції
И всем врагам бывает не до смеха
Когда вы достаете меч,
Чтоб на погибель их обречь!
И ваша честь сияет, словно солнце,
И другу вы готовы оказать,
Да и не только другу - всем кто просит
Им руку подать.
.
.
.
Про даму пока не придумал