Мете́ки (грец. Μέτοικοι) — у Стародавній Греції чужинці, що переселилися у той, чи інший поліс. У 5-4 ст. до н. е. метеки, що складали значну частку міського населення Аттики, відігравали важливу роль в економіці міст. Становище метеків, що жили в різних грецьких полісах, було неоднаковим. [1] Метеками також ставали звільнені раби. [2]
Найбільше відомостей збереглося про афінських метеків. Особисто вільні, вони не мали політичних прав, не могли вступати у шлюб з афінськими громадянами і, як правило, не могли володіти нерухомою власністю. Кожен метек був зобов'язаний мати як охоронця афінського громадянина, платити державі особливий податок-метойкіон (чоловік — 12 драхм, жінка — 6 на рік) і зареєструватися за місцем проживання.
Метеки повинні були нести військову службу і поряд з афінськими громадянами платити ейсфору (надзвичайний військовий податок). Серед метеків проте зустрічалися й багаті рабовласники, торгівці, судновласники, володарі ремісничих майстерень. Вони залучалися, як і багаті афіняни, до несення державної повинності — літургії.
У революции были объективные и субъективные причины:
- главная объективная причина - в том, что в Англии уже развивался капитализм, буржуазию поддерживало новое дворянство (gentry), которое было связано с капиталистическими отношениями и торговлей, а политика короля и феодалов явно препятствовала этим процессам;
- субъективная причина — неудачная политика первых Стюартов (Якова I и Карла I). Карл I Стюарт впервые в истории позволил явное неуважение к парламенту и его роспуск. Эта политика спровоцировала парламент на открытую борьбу против монарха. Грубое поведение короля по отношению к парламенту, традициям, элите породило такое же грубое отношение революционно настроенной части элиты к королю. "Долгий парламент", созванный Карлом I под нажимом общественности, принял исторические решения: - ликвидировал чрезвычайные суды - Звездную палату и Высокую комиссию; - лишил королевскую власть и церковь преимуществ в судебных вопросах; - установил фактическую свободу печати; - привлек к ответственности многих высших чиновников. Ну, а дальше уже сам делай выводы! Источник: Негоже за счет других учиться!
Создание Северогерманского союза. Война с Австрией сильно вымотала канцлера . Бисмарк взял отпуск. Но отдыхать ему пришлось недолго. С начала 1867 года Бисмарк упорно работал над созданием Конституции Северогерманской конфедерации. После некоторых уступок Конституция была принята, и Северогерманский союз появился на свет. Две недели спустя Бисмарк стал канцлером. Подобное усиление Пруссии сильно взволновало правителей Франции и России. К тому же южногерманские земли находились под сильным влиянием Франции, что препятствовало столь желанному объединению Германии
Мете́ки (грец. Μέτοικοι) — у Стародавній Греції чужинці, що переселилися у той, чи інший поліс. У 5-4 ст. до н. е. метеки, що складали значну частку міського населення Аттики, відігравали важливу роль в економіці міст. Становище метеків, що жили в різних грецьких полісах, було неоднаковим. [1] Метеками також ставали звільнені раби. [2]
Найбільше відомостей збереглося про афінських метеків. Особисто вільні, вони не мали політичних прав, не могли вступати у шлюб з афінськими громадянами і, як правило, не могли володіти нерухомою власністю. Кожен метек був зобов'язаний мати як охоронця афінського громадянина, платити державі особливий податок-метойкіон (чоловік — 12 драхм, жінка — 6 на рік) і зареєструватися за місцем проживання.
Метеки повинні були нести військову службу і поряд з афінськими громадянами платити ейсфору (надзвичайний військовий податок). Серед метеків проте зустрічалися й багаті рабовласники, торгівці, судновласники, володарі ремісничих майстерень. Вони залучалися, як і багаті афіняни, до несення державної повинності — літургії.