Безпосереднім поштовхом для написання цієї праці стало проведення у 1965 році в Україні репресій проти української інтелігенції. У серпні-вересні 1965-го року у Києві, Львові, Луцьку, Івано-Франківську та Тернополі були заарештовані близько трьох десятків молодих українських інтелігентів. 4-го вересня у Києві під час прем'єри кінофільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» до протестів проти політичних репресій закликали поет Василь Стус та Іван Дзюба.
Зміст праці «Інтернаціоналізм чи русифікація?», написаній під впливом тих подій, Іван Дзюба з марксистських позицій проаналізував національно-культурну політику радянської влади в Україні. 1966 року автор відправив свою роботу першому секретарю ЦК компартії України Петру Шелесту та голові уряду УРСР Володимиру Щербицькому, а її російський переклад — керівництву КПРС.
В «Інтернаціоналізмі чи русифікації?» Іван Дзюба доводив, що компартія ще за часів Сталіна перейшла на позиції російського великодержавного шовінізму. Свою аргументацію автор побудував переважно на цитатах з творів Леніна та партійних документів 20-х років. Він уважав, що політика КПРС, зокрема щодо України, суперечить корінним інтересам українського народу і вбачав вихід у поверненні до ленінських принципів національної політики.
1) 9 ноября 1799 год - государственный переворот. Разогнаны представительные органы Франции (Совет пятисот, Совет старейшин), Директория - лишена власти. Во главе нового правительства встал Наполеон (первый консул), вся полнота власти сосредоточилась в его руках. Установил -диктаторский режим. 2) Десятилетнее консульство (25 декабря 1799 - 2 августа 1802 гг.) .Вся полнота власти у первого консула. 3) Пожизненное консульство (2 августа 1802).Сенат объявил о продлении срока, с десятилетнего до пожизненного, полномочий первого консула Наполеона Бонапарта. Продлилось до 18 мая 1804, когда Франция стала Империей (Император - Наполеон)
Марксизм – система взглядов и учение Маркса. Маркс явился продолжателем и гениальным завершителем трех главных идейных течений 19-го века, принадлежащих трем наиболее передовым странам человечества: классической немецкой философии, классической английской политической экономии и французского социализма в связи с французскими революционными учениями вообще. Цельной и последовательной системой своих взглядов Маркс заложил основу современного диалектического материализма и научного социализма, как теории и программы рабочего движения всех цивилизованных стран мира. Домарксовы социалистические теории по своему содержанию являлись прежде всего результатом наблюдения господствовавших в обществе классовых противоположностей между имущими и неимущими и царящей в производстве анархии. По своей теоретической форме социализм выступал сначала только как дальнейшее и как более последовательное развитие принципов, выдвинутых великими французскими просветителями 18-го века. Как и всякая теория, социализм должен был исходить прежде всего из накопленного до него идейного материала, хотя его корни лежали глубоко в материальных экономических фактах. из интернета
Безпосереднім поштовхом для написання цієї праці стало проведення у 1965 році в Україні репресій проти української інтелігенції. У серпні-вересні 1965-го року у Києві, Львові, Луцьку, Івано-Франківську та Тернополі були заарештовані близько трьох десятків молодих українських інтелігентів. 4-го вересня у Києві під час прем'єри кінофільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» до протестів проти політичних репресій закликали поет Василь Стус та Іван Дзюба.
Зміст праці «Інтернаціоналізм чи русифікація?», написаній під впливом тих подій, Іван Дзюба з марксистських позицій проаналізував національно-культурну політику радянської влади в Україні. 1966 року автор відправив свою роботу першому секретарю ЦК компартії України Петру Шелесту та голові уряду УРСР Володимиру Щербицькому, а її російський переклад — керівництву КПРС.
В «Інтернаціоналізмі чи русифікації?» Іван Дзюба доводив, що компартія ще за часів Сталіна перейшла на позиції російського великодержавного шовінізму. Свою аргументацію автор побудував переважно на цитатах з творів Леніна та партійних документів 20-х років. Він уважав, що політика КПРС, зокрема щодо України, суперечить корінним інтересам українського народу і вбачав вихід у поверненні до ленінських принципів національної політики.