Термін "війна" стосовно цієї події, як і її хронологічні рамки, достатньо умовний, так як військові дії протягом більш як столітнього періоду постійно не велися. Початком суперечок між Англією та Францією було химерне переплетіння історичної долі цих країн, що розпочалось з нормандського завоювання Англії у 1066 році. Укріплені на англійському престолі герцоги нормандські прийшли з Північної Франції. Вони об’єднали під своєю владою Англію та частину континенту – північно-французьку область Нормандію.
В государстве Ахеменидов сатрапами называли главу административно-территориальной единицы - сатрапии. Сатрап, являясь по сути наместником, выполнял следующие функции: собирал налоги, вершил суд, проводил "мобилизацию", контролировал местных чиновников. В 518 году до н.э. Дарий I провел реформу, в результате которой Персидское царство было разделено на 20 сатрапий. Как правило, сатрапией стала считаться отдельная страна в составе Персидского царства (например, Египет, Вавилония и др.). Сатрапии платили дань в царскую казну. Во времена Селевкидов и Сасанидов деление сатрапии осталось. Сатрапы обладали огромным могуществом в предела своих провинций. В их руках была сосредоточена практически абсолютная власть. Их побаивались порой даже сами персидские цари.
В 19 веке слово сатрап приобрело значение "деспот", "самодур" (если речь о начальнике