A) Bao → BaCl, BaSO;
6) Ca + Ca(OH)2 → CaCO,» CaO → CaCl2 → CaCO3
B) CuO → CuSO4 → Cu(OH), → CuO → CuCly.

👇

Увидеть ответ

Ответ:

maxim880055535351

07.04.2022

а) BaO+2HCl=BaCl2+H2O

BaCl2+K2SO4=BaSO4+2KCl

б) Ca+2H2O=Ca(OH)2+H2

Ca(OH)2+Na2CO3=CaCO3+2NaOH

CaCO3=CaO+CO2

CaO+2HCl=CaCl2+H2O

CaCl2+K2CO3=2KCl+CaCO3

в) CuO+H2SO4=CuSO4+H2O

CuSO4+2KOH=Cu(OH)2+K2SO4

Cu(OH)2=CuO+H2O

CuO+2HCl=CuCl2+H2O

4,6(57 оценок)

Открыть все ответы

Ответ:

Ученик2281337228

07.04.2022

Розпад електролітів на іони під час розчинення у воді або розплавлення називається електролітичною дисоціацією. Розглянемо розчинення у воді такої, наприклад, іонної сполуки, як хлорид натрію. Іони постійно здійснюють невеликі теплові коливання, але удержуються у вузлах кристалічної решітки, оскільки притягуються протилежно зарядженими іонами. Як відомо, в молекулі води, зв'язки між атомами водню і атомом кисню ковалентні, полярні. Електронні пари, що зв'язують атоми зміщені від атому водню до атома кисню. Тому на атомах водню зосереджений частковий позитивний заряд, а на атомі кисню - негативний. Зв'язки кожного атома водню з киснем у молекулі води утворюють між собою, тому центри позитивний і негативних зарядів у молекулі не збігаються. Якщо врахувати лише взаємну перпендикулярність осей електронних хмар, утворених р-електр. атомів, то кут між зв'язками, що розглядаються становить 900 . Насправді такий кут 1050 . Одна з причин збільшення кута - взаємне відштовхування однойменно заряджених атомів водню один від одного. Полярну молекулу води зображають у вигляді диполя, позначаючи заряди на полюсах знаками "+" і "-". Коли кристал сам занурюють у воду, молекули води притягуються до іонів на поверхні кристала до позитивно заряджених іонів - своїми негативними полюсами, а до негативно заряджених іонів - позитивними полюсами. Якщо іон відривається від поверхні кристала, він являється оточеним молекулами води, які притягуються до нього. Ці молекули води утворюють гідратну оболонку іона, що складається з 5 - 7, а то й більшої кількості молекул. Іон оточений гідратною оболонкою називається гідратованим. Отже, розчинення у воді твердої речовини з іонною кристалічною решіткою супроводжується виділенням теплоти в тому випадку, коли сума енергії гідратації всіх іонів у кристалі більша від енергії, необхідної для розривання зв'язків між іонами. Властивості їхні помітно відрізняються від властивостей гідратованих іонів. У безводному сульфаті міді CuSO4 негідровані іони Cu2+ i SO4 2 - - безбарвні, але від розчинення солі у воді іони Cu2+ гідратуються і забарвлюють в голубий колір. Воду, яка виходить з кристалів, називають кристалізаційною водою, а речовини, що містять кристалізаційну воду, називають кристалогідратами. Поведінку електролітів у водному розчині вперше пояснив у 1887 році шведський вчений С. Арреніус. Розроблена ним теорія дістала назву "теорія електролітичної дисоціації". Після винаходу в 1800 р. гальванічно-го елемента італійцем А. Вольта вчені різних країн почали поглиблено вивчати хімічну дію електричного струму. Англійці В. Нікольсон і Н. Карлейль здійснили електроліз води, англієць Г. Деві у 1803 р. одержав лужні та лужно-земельні метали (К, Na, Ba,Са, амальгами) електролізом розплавлених лугів і солей. У 1830 р. англієць М. Фарадей відкрив закони електролізу. Він увів терміни,які й зараз широко вживаються (катод і анод, електроліт і неелектроліт,йон, катіон і аніон, електрохімічнийеквівалент). Катодом він називав негативно заряджений електрод, анодом — позитивно заряджений електрод, електролітами — речовини, якs розкладаються електричним струмомна йони. Однак останнє визначен-ня було помилковим. Катіонами та аніонами він вважав йони, які роз- ряджаються на катоді й аноді.Швед С. Арреніус у результаті екс- периментальних досліджень розробив теорію електролітичної дисоціа- ції, за що йому в 1903 р. було присуджено Нобелівську премію. Він довів,що розклад речовин у розчині на йони відбувається й без дії електричного струму. У цей жчас Д. І. Менделєєв сформулював гідратну теорію розчинів, згідно з якою під час розчинення речовин відбувається сольватація — поєднання молекул розчиненої речовин з молекулами розчинника, унаслідок чого утворюють-ся сольвати (у водних розчинах — гідрати). На

4,4(43 оценок)

Ответ:

zalikmap08ic7

07.04.2022

Примеры реакций соединения:

C + O2 = CO2; (1)

Na2O + CO2 = Na2CO3; (2)

NH3 + CO2 + H2O = NH4HCO3. (3)

Реакции разложения – химические реакции, в которых из одного сложного по элементному составу вещества получаются два или несколько менее сложных веществ.

Примеры реакций разложения:

2Ag2O Image5.gif (57 bytes) 4Ag + O2 ; (4)

CaCO3 Image5.gif (57 bytes) CaO + CO2 ; (5)

(NH4)2Cr2O7 Image5.gif (57 bytes) N2 + Cr2O3 + 4H2O . (6)

Реакции замещения – химические реакции, в которых атомы или группы атомов одного из исходных веществ замещают атомы или группы атомов в другом исходном веществе.

Примеры реакций замещения:

CuSO4 + Fe = FeSO4 + CuDARROW.GIF (62 bytes) ; (7)

2NaI + Cl2 = 2NaCl + I2; (8)

CaCO3 + SiO2 = CaSiO3 + CO2 . (9)

Реакции обмена – химические реакции, в которых исходные вещества как бы обмениваются своими составными частями.

Примеры реакций обмена:

Ba(OH)2 + H2SO4 = BaSO4 DARROW.GIF (62 bytes)+ 2H2O; (10)

HCl + KNO2 = KCl + HNO2; (11)

AgNO3 + NaCl = AgClDARROW.GIF (62 bytes) + NaNO3. (12)

4,7(30 оценок)

Это интересно:

Дом-и-сад