Нобелівська премія з хімії (швед. Nobelpriset i kemi) — вища нагорода за наукові досягнення в області хімії, щорічно присуджується Шведською королівською академією наук в Стокгольмі. Кандидати в лауреати премії висуваються Нобелівським комітетом з хімії. Премія є однією з п'яти заснованих згідно із заповітом шведського хіміка Альфреда Нобеля (пом. в 1896 році) від 1895 року, що присуджуються за видатні досягнення в хімії, фізиці, літературі, фізіології та медицини та за внесок у встановлення миру.[1]
Перша Нобелівська премія з хімії була присуджена в 1901 році Якобу Вант-Гоффу з Нідерландів. Кожен лауреат отримує медаль, диплом та грошову винагороду, сума якої змінюється протягом років. Нагорода присуджуються в Стокгольмі на щорічній церемонії 10 грудня — в річницю смерті Нобеля.
Атомдық нөмір , атом нөмірі, рет нөмірі, атом саны — элементтің периодтық жүйедегі алып тұрған орнына сәйкес рет нөмірі. 1913 ж. ағылшын физигі Г.Мозли рентген сәулесі толқынының ұзындығын зерттеу нәтижесінде элементтің сипаттамасы оның ядролық заряды екенін және бұл зарядтың элементтен элементке көшкенде бір санға артатындығын анықтаған. А. н. атом ядросындағы протондар санына тең, ал мұның өзі сәйкес бейтарап атомның электрондық қабығындағы электрондар санына тең болады. А. н. ғ белгісімен белгіленеді.
Объяснение:
m(HCl) = 0,1*500 = 50 г
50 г х г
2HCl + MgO = MgCl2 + H2O
2*36,5 г/моль 95 г/соль
По пропорции
m(MgCl2) = 50*95/(2*36,5) = 65,1 г