К и Н всегда имеют степень окисления +1.
О - всегда (за исключением пероксидов) -2.
Исходя из этого рассчитываете степени окисления Mn в KMnO4: (-2)*4 + 1 + х = 0, степень окисления марганца здесь +7.
S в Н2SO4: (-2)*4 + 2 + x = 0, cтепень окисления S +6.
N в KNO2: (-2)*2 + 1 +x = 0, степени окисления N +3.
N в KNO3: (-2)*3 +1 +x = 0, степень окисления N +5.
Mn в MnSO4: степень окисления серы в серной кислоте уже считали, в сульфатах (солях серной кислоты) она такая же, т.е. +6. (-2)*4 + 6 + х = 0. Степень окисления Mn +2.
В K2SO4: К +1, S +6, O -2.
В Н2О: Н +1, О -2.
Восстановителем является тот элемент, который отдает электроны, это значит, что степень окисления у него повышается. Здесь такjвым является азот в нитрите калия: N+3 -2e = N+5. Соответственно вещество, содержащее элемент-восстановитель, так же является восстановителем.
Объяснение:
Целюлоза не розчиняється у воді і діетиловому ефірі і етиловому спирті. Вона не розщеплюється під дією розбавлених кислот, стійка до дії лугів і слабких окисників. При обробці на холоді концентрованою сірчаною кислотою целюлоза розчиняється в ній, утворюючи в'язкий розчин. Якщо цей розчин вилити в надлишок води, виділяється білий пластевидний продукт, так званий амілоїд, що являє собою частково гідролізовану целюлозу. Він схожий з крохмалем за реакцією з йодом (синє забарвлення; целюлоза не дає цієї реакції). Якщо непроклеєний папір опустити на короткий час в концентровану сірчану кислоту і потім терміново промити, то амілоїд, що утвориться, склеїть волокна паперу, роблячи його щільнішим та міцнішим. Так виготовляється пергаментний папір.
Під дією концентрованих розчинів мінеральних кислот і підігріву целюлоза піддається гідролізу, кінцевим продуктом якого є глюкоза.