(стисло):
Дитина, мати, бабуся. Родина, рід. Це ті одвічні поняття, без котрих і життя — не життя. У далекому селі живе бабуся. Повиростали діти, розлетілися світами. А вона одна, живе спогадами. І яка ж радість, коли приїжджає (якимось, мабуть, попутним транспортом) онука! Нащебече бабусі про свої студентські новини, про те, як зайняті на роботі тато й мама, поїсть бабусиних пиріжків, поп'є свіжого молочка від сусідської корови та й помахає ручкою: треба їхати, хоч на бензовозі, бо коли ще щось буде... Поспіхом забула черевички які перевзувалася. Бабусі — дорога згадка. Торкнулася старенька черевичків, що ще ніби зберігали тепло милих ніжок, і заснула щасливо. А над нею — "зорі-жаровички" й останній горіховий листок. Ця зворушлива поезія закликає: любіть своїх рідних, не забувайте стареньких!
механические,капля падает,плывет лодка , летит самолёт
звуковые,слышны звуки музыки ,поет канарейка, шелестит листва
тепловые, плавится лёд ,горит спичка ,тает снег , кипит вода
электрические, разряд молнии , электрический ток в проводах
магнитные, булавка протянулась к магниту , электромагнит поднимает груз
световые , мерцают звезды , светит лапочка , разряд молнии