Навчальний посібник містить 2 розділи: “Розчини” та
“Фазові рівноваги”, вивчення яких має важливе значення для
теорії і практики металургійного виробництва .
Процеси плавлення металургійної шихти у печах, віднов-
лення її компонентів, розчинення різних додатків, газів, взає-
модія металевих розплавів з вогнетривами, шлаками відбува-
ються у високотемпературних розчинах. Тому вивчення осно-
вних законів, які дозволяють розрахувати властивості метале-
вих і неметалевих високотемпературних розчинів залежно від
їхнього складу, є дуже важливим для інженерів-металургів.
У посібнику наведені основні закони ідеальних розчинів,
розглянуті причини відхилення властивостей реальних розчи-
нів від ідеальних, подані характеристики, які дозволяють за-
стосувати закони ідеальних розчинів до реальних, а також
приклади використання певних законів для окремих операцій
металургійного виробництва .
Більшість металевих сплавів, шлаків, вогнетривів являють
собою багатокомпонентні системи, але з певними допущення -
ми їх можна розглядати як дво- або трикомпонентні системи і
використовувати відомі для них закономірності для реальних
систем і технологічних процесів. Розділ “Фазові рівноваги”
містить відомості про загальні закономірності щодо фазових
рівноваг у основних типах одно-, дво- і трикомпонентних сис-
темах. Вивчення цього матеріалу необхідно для розуміння
процесів, які відбуваються в металевих та неметалевих розп-
лавах при їхньому охолодженні та нагріванні, а також для ви-
значення температур фазових перетворень сплавів, кількості
фаз і ступенів вільності, хімічного складу фаз і масового вмі-
сту в них компонентів за певних умов у сплавах різного скла-
ду та відомої загальної маси.
Необхідність видання такого посібника обумовлена браком
підручників з фізичної хімії, більшість з яких була видана 15-
20 років тому. До того ж практично відсутні підручники, ви-
дані українською мовою. При складанні посібника були вико-
ристані матеріали з найпоширеніших підручників , моногра-
фій, довідників .
Матеріал викладений у доступній формі, деякі теоретичні
положення проілюстровані прикладами розрахунків і практи-
чного застосування у металургійному виробництві.
Привет! Cоляная кислота - это есть кислота=) Так же, как и остальные разбавленные кислоты, кроме азотной и серной кислот (нет, они тоже реагируют, но в них присутствуют продукты восстановления серы и азота), она реагирует:
1) C Me, стоящими до H, в ряду напряжений Me:
Zn + 2HCl = ZnCl2 + H2;
2) С основными гидроксидами:
2HCl + Mg(OH)2 = MgCl2 + 2H2O;
3) С основными оксидами:
2HCl + CaO = CaCl2 + H2O;
4) С амфотерными гидроксидами:
3HCl + Fe(OH)3 = FeCl3 + 3H2O;
5) С амфотерными оксидами:
2HCl + ZnO = ZnCl2 + H2O;
6) С солями более слабых кислот:
Na2SiO3 + 2HCl = 2NaCl + H2SiO3;
7) С кислотными оксидами (тут расписывать не буду, запутаешься, просто запомни=)). Там в зависимости от реагентов и условий, могут быть разные продукты окисления хлора и продукты восстановления реагентов.
8) В водных растворах диссоциирует:
HCl ---> H(+) + Cl(-);
9) Изменяет окраску индикаторов:
Лакмус - розовый, больше красный;
Метиловый оранжевый - красный;
Фенолфтален - бесцветный;
Вроде всё!:D
The end?