Карбонильные соединения: строение, классификация, систематика, физические свойства.
Вопрос 1
Температуры плавления и кипения альдегидов и кетонов выше, чем у соответствующих алканов. Однако они ниже, чем у спиртов.
1.Верно
2.Неверно
Вопрос 2
Тривиальные названия альдегидов обычно происходят от названия соответствующих карбоновых кислот.
1.Верно
2.Неверно
Вопрос Вопрос 3
СН3-СН2-СНО это
1.пропанон
2.пропен-2-ол-1
3.пропаналь
Вопрос 4
При образовании названий по ИЮПАК наличие альдегидной группы в молекуле обозначается суффиксом -аль, а кетонной – -он.
1.Верно
2.Неверно
Вопрос Вопрос 5
Бытовое название 35-40%-ного водного раствора метаналя
1.алкоголят
2.ацетат
3.фенолят
4.формалин
Вопрос Вопрос 6
Свойства карбонильных соединений очень сильно зависят от того, какие атомы или группы атомов связаны с карбонильной группой.
1.Верно
2.Неверно
Вопрос Вопрос 7
Альдегиды и кетоны с небольшим числом атомов углерода по отношению к воде
1.хорошо растворимы
2.малорастворимы
3.практически нерастворимы
Вопрос Вопрос 8
Соединения, содержащие одновременно двойную связь и гидроксильную группу
1.альдегиды
2.кетоны
3.енолы
Вопрос Вопрос 9
формула формальдегида
1.HCНO
2.СН3СНО
3.С2Н5СНО
Вопрос Вопрос 10
ацетальдегид имеет тривиальное название
1.муравьиный альдегид
2.уксусный альдегид
3.акриловый альдегид
Вопрос Вопрос 11
При увеличении вклада углеводородного заместителя растворимость альдегидов и кетонов в воде падает.
1.Верно
2.Неверно
Вопрос Вопрос 12
Для кетонов с числом атомов углерода больше 4-х характерна изомерия положения функциональной группы.
1.Верно
2.Неверно
Вопрос 13
Между молекулами альдегидов и кетонов возникает водородная связь.
1.Верно
2.Неверно
Вопрос Вопрос 14
Соединения, в которых карбонильная группа связана хотя бы с одним атомом водорода
1.альдегиды
2.кетоны
3.спирты
Вопрос Вопрос 15
Карбонильная группа может входить в состав других функциональных групп, например, амидной или карбоксильной
1.Верно
2.Неверно
Відповідь:
1. Наливати рідину в пробірку слід по її стінці, тримаючи пробірку під невеликим кутом.
2.Рівень рідини в пробірці не повинен перевищувати 2 см.
3. На столі пробірки розташовують у спеціальних штативах.
4. Якщо при виконанні досліду пробірку тримають у руках, то роблять це у верхній її частині трьома пальцями.
5. Перемішування рідин у пробірці: а — правильне: б - неправильне.
6. За змінами у пробірц гають збоку (а), у жодному разі не заглядаючи в отвір (б).
7. Залах виявляють, спрямовуючи долонею повітря над отвором пробірки в напрямку до себе.
8. У пробіркотримачі пробірку закріплюють у верхній частині.
9. Аби запобігти розтріскуванню скла, спершу обережно нагрівають усю пробірку, а потім лише ту її частину, де містяться речовини. Для нагрівання використовують верхню частину полум'я.
10. При наливанні у пробірку кількох речовин загальний об'єм рідини не повинен перевищувати 1/3 її об'єму.
11. Під час виконання дослідів пробірку розташовують отвором від себе й інших учнів.
12. Після завершення нагрівання слід дочекатися, доки пробірка охолоне, а тоді вже її мити. Миють пробірки спеціальними йоржами.
13.Основним нагрівним приладом шкільного хімічного кабінету є спиртівка.
Пояснення: