Объяснение:
Дано:
m(р.-ра HCI) = 365г
ω(р-ра HCI) = 10%
Найти:
V( CO2)-?
M(HCI) =36,5 г/моль
Есть формула по которой мы рассчитываем массовую долю растворенного вещества- ω
Mассовая доля растворенного вещества = Mассе растворенного вещества / Масса раствора *100%
ω = m р.в-ва/ m р-ра*100%
m р.в-ва=m р-ра*ω/100%
m р.в-ва = 365г*10%/100%=36,5г
СаСО3+2НСI=CaCI2+CO2+H2O
2моль 1 моль
n(HCI)= m/M n(HCI)= 36,5г/ 36,5 г/моль= 1 моль
n(CO2 )=1/2 n(HCI)=1/2*1 моль=0,5 моль
V(CO2)= Vm *n = 22,4 л/моль* 0,5 моль=11,2 л
ответ: 11,2 л
Кристалі́чна ґра́тка — геометрично правильне розміщення атомів (йонів, молекул), властиве речовині, що перебуває в кристалічному стані. Просторові фігури (наприклад, паралелепіпеди) у вершинах яких розміщено атоми, називаються комірками кристалічної ґратки, регулярна нескінченна система геометричних точок (вузлів ґратки), що є ідеально періодичною в трьох вимірах простору; існує 14 основних типів просторових ґраток.
Найменша комірка кристалічної ґратки, зсувом якої можна відтворити весь кристал, називається примітивною коміркою.
У випадку простої ґратки, у якій всі атоми одного сорту, примітивна комірка містить один атом.
Основні параметри кристалічних ґраток[1]:
період або параметр ґратки дорівнює довжині ребра ґратки у напрямі головних осей кристалічної ґратки;
координаційне число (К) характеризує щільність пакування ґратки, визначає кількість найближчих і рівновіддалених атомів у певній кристалічній ґратці;
базис — це кількість атомів (іонів), що належать до однієї ґратки;
атомний радіус — це половина відстані між центрами найближчих атомів у кристалічній ґратці певної кристалічної системи;
коефіцієнт компактності — це відношення об'єму, що займають атоми (іони), до всього об'єму ґратки даного типу.
Розташування структурних елементів у кристалічних ґратках мінералів рідко відповідає цій класичній картині, яка характеризується послідовним розташуванням у ґратці атомів або йонів (так звані ідеальні кристали). На противагу ідеальним кристалам, для яких характерне правильне розташування і періодичність атомів або йонів, реальні кристали відрізняються рядом відхилень — дефектів кристалічної ґратки (дислокацій). Згідно з загальноприйнятою класифікацією, розрізняють такі дефекти кристалічної ґратки (мал.):
пустий вузол, створений внаслідок випадання з ідеальної ґратки атома або йона;
власний атом або йон ґратки, розташований між її вузлами;
чужорідний атом або йон, розташований між вузлами ґратки;
чужорідний атом, який заміщає власний атом ґратки;
йон у ґратці в нормальному стані, але з аномальним зарядом.
дефекти Френкеля
Дефекти кристалічних ґраток, що полягають у розміщенні певної кількості атомів чи йонів у міжвузлях, причому частина вузлів може залишитись незайнятою.
дефекти Шоткі
Дефекти кристалічних ґраток, що полягають у перенесенні певної кількості атомів чи йонів з вузлових позицій усередині кристала на його поверхню, частина вузлів відповідно залишається незайнятою.
ответ: 11,2 л
Дано:
m(р-ра HCI) = 365г
ω(HCI ) = 10%, или 0,1
V( CO2)-?
Объяснение:
M(HCI)=36,5г/моль
m(HCl) =m(р-ра HCl)*ω = 365 г*0,1 = 36,5 г
n(HCI)= m/M = 36,5г/36,5г/моль= 1 моль
Составляем УХР:
СаСО3+2НСI = CaCI2+CO2+H2O
Из УХР видно, что n(CO2)=0.5n(HCl)
n(CO2) = 0,5*1 моль = 0,5 моль
V(CO2)= Vm*n V(CO2)=22,4 л/моль*0,5 моль = 11,2 л
ответ: 11,2л