Объяснение:
Целюлоза не розчиняється у воді і діетиловому ефірі і етиловому спирті. Вона не розщеплюється під дією розбавлених кислот, стійка до дії лугів і слабких окисників. При обробці на холоді концентрованою сірчаною кислотою целюлоза розчиняється в ній, утворюючи в'язкий розчин. Якщо цей розчин вилити в надлишок води, виділяється білий пластевидний продукт, так званий амілоїд, що являє собою частково гідролізовану целюлозу. Він схожий з крохмалем за реакцією з йодом (синє забарвлення; целюлоза не дає цієї реакції). Якщо непроклеєний папір опустити на короткий час в концентровану сірчану кислоту і потім терміново промити, то амілоїд, що утвориться, склеїть волокна паперу, роблячи його щільнішим та міцнішим. Так виготовляється пергаментний папір.
Під дією концентрованих розчинів мінеральних кислот і підігріву целюлоза піддається гідролізу, кінцевим продуктом якого є глюкоза.
HNO3 + NaOH = NaNO3 + H2O
M(NaOH) = 40 г/моль
n = m ÷ M
n(NaOH) = m(NaOH) ÷ M(NaOH) = 15 г ÷ 40 г/моль = 0.38 моль
n(HNO3) = n(NaOH) = 0.38 моль
M(HNO3) = 63 г/моль
n = m ÷ M; m = n × M
m(HNO3) = n(HNO3) × M(HNO3) = 0.38 моль × 63 г/моль = 23.94 г
ответ: m(HNO3) = 23.94 г