Нобелівська премія з хімії (швед. Nobelpriset i kemi) — вища нагорода за наукові досягнення в області хімії, щорічно присуджується Шведською королівською академією наук в Стокгольмі. Кандидати в лауреати премії висуваються Нобелівським комітетом з хімії. Премія є однією з п'яти заснованих згідно із заповітом шведського хіміка Альфреда Нобеля (пом. в 1896 році) від 1895 року, що присуджуються за видатні досягнення в хімії, фізиці, літературі, фізіології та медицини та за внесок у встановлення миру.[1]
Перша Нобелівська премія з хімії була присуджена в 1901 році Якобу Вант-Гоффу з Нідерландів. Кожен лауреат отримує медаль, диплом та грошову винагороду, сума якої змінюється протягом років. Нагорода присуджуються в Стокгольмі на щорічній церемонії 10 грудня — в річницю смерті Нобеля.
Качественные реакции на ион аммония проводятся следующим образом:
1. Сначала определяется реакция раствора. В пробирку наливают водный раствор аммиака (медицинский нашатырный спирт). Так как водный раствор аммиака – это основание, то лакмусовая бумажка окрашивается в синий цвет. Фенолфталеин в растворе окрашивается в малиновый цвет, что также подтверждает тот факт, что раствор имеет щелочную реакцию. Реакция растворения аммиака в воде: NH3 + H2O = NH4OH.
2. Проводится качественная реакция на ион аммония: к отверстию пробирки с раствором аммиака (NH3) подносится стеклянная палочка, смоченная в концентрированной соляной кислоте (HCl) – появляется густой белый дым – это выделился хлорид аммония (NH4Cl). Уравнение этой реакции выглядит так: NH3 + HCl = NH4Cl.
Оксиды: MgO - оксид магния
Кислоты: H2CO3 - угольная кислота
H2SO4 - серная кислота
H3PO4 - фосфорная кислота
Соли: AlCl3 - хлорид алюминия
ZnCl2 - хлорид цинка