Поведінка тварин більш різноманітна та складна, оскільки вони можуть пересуватися і, отже, змінювати умови існування. Тому в них дуже добре розвинені органи руху, чуття й нервова регуляція. Можна навести такі приклади поведінки тварин: полювання хижаків чи комахоїдних тварин, вигодовування пташенят дорослими птахами, шлюбні ігри, міграції, тобто подорожі, які здійснюють тварини суходолом, морем, повітрям тощо.Усі форми поведінки тварин можна об’єднати у дві групи — вроджені та набуті. Харчова поведінка й міграції належать до вродженої форми поведінки. Прикладом набутої поведінки може слугувати навчання — процес набуття організмом власного досвіду. Так, дорослі птахи навчають пташенят знаходити їжу та уникати небезпеки.Пристосування організмів до умов існування зумовлюють не тільки різні форми поведінки, а й особливості їхньої будови, процесів життєдіяльності, що забезпечують можливість існування організмів у певних умовах довкілля. Так, наприклад, тварини із захисним забарвленням або формою тіла стають менш помітними для ворогів. У нашій місцевості багато птахів та звірів, які змінюють темне літнє забарвлення на світле зимове, пристосовуючись таким чином до барв довкілля.І навпаки, забарвлення і поведінка тварин можуть бути дуже помітними. Так, яскраво забарвлені отруйні (колорадський жук, сонечко) або жалоносні (оси, бджоли) комахи «сповіщають» про небезпечність зустрічі з ними. А погрозливі пози різних змій та хижаків відлякують ворогів. Разом із тим привабливе яскраве забарвлення та специфічна поведінка забезпечують гуртування тварин у зграї або зустріч особин різних статей.Приклади пристосування до умов довкілля можна побачити в організмів, які живуть в умовах недостатньої зволоженості (кактуси, верблюди), у ґрунті (кроти, сліпаки), у воді (риби, водорості) тощо
Гидроксид кальция – неорганическое вещество белого цвета.
Хим формула гидроксида кальция Ca(OH)2.
Малорастворим в воде. Не растворим в ацетоне, диэтиловом эфире, этаноле.
Является сильным основанием.
Объяснение:
1. Основные оксиды, образованные щелочными и щелочноземельными металлами, взаимодействуют с водой, образуя растворимое в воде основание — щёлочи.
Основный оксид + вода → основание.
Например, при взаимодействии оксида кальция с водой образуется гидроксид кальция:
CaO+H2O→Ca(OH)2 .
2. Кислотные оксиды могут реагировать с основными оксидами, образуя соли.
Кислотный оксид + основный оксид → соль.
Например, при взаимодействии оксида углерода( IV ) с оксидом кальция образуется карбонат кальция:
CO2+CaO→CaCO3 .
3.в результате взаимодействия оксида кальция и воды:
CaO + H2O → Ca(OH)2.
Реакция получила название «гашение извести». Данная реакция сильно экзотермическая. Сопровождается сильным выделением тепла.
4.реакция гидроксида кальция и оксида кремния:
SiO2 + Ca(OH)2 → CaSiO3 + H2O (t°).
В результате реакции образуются метасиликат кальция и вода. Реакция происходит при сплавлении реакционной смеси.
5.реакция гидроксида кальция и оксида углерода (II):
Ca(OH)2 + CO → CaCO3 + H2 (t = 400 °C).
В результате реакции образуются карбонат кальция и водород.
6. реакция гидроксида кальция и оксида серы (IV):
Ca(OH)2 + 2SO2 → Ca(HSO3)2,
Ca(OH)2 + SO2 → CaSO3 + H2O (t°).
В результате реакции образуются в первом случае – гидросульфит кальция, во втором – сульфит кальция и вода. Гидроксид кальция в ходе первой реакции используется в виде суспензии. В ходе второй реакции диоксид серы пропускается через суспензию гидроксида кальция. Вторая реакция протекает при кипении.
M(MgO)=40g/mol
M(HNO3)=63 g/mol
M(Mg(NO3)2=148g/mol
m(MgO)=20g
m(HNO3)=94,5 g
m(Mg(NO3)2 - ?
составляем уравнение реакции MgO + 2HNO3 => Mg(NO3)2 + H2O
Из реакции видно, что 1 моль оксида магния реагирует с 2 молями азотной кислоты, следовательно, в реакцию вступает 20 г оксида магния, что соответствует 0,5 моль, с 1 моль азотной кислоты - 63 г, в нашей задаче кислота взята в избытке, значит расчет ведем по оксиду магния:
Рассуждаем так:
При взаимодействии 40 г MgO c HNO3 образуется 148 г (Mg(NO3)2
20 г ////х г //
Составляем пропорцию: 40/20=148/х; отсюда х=74 => m(Mg(NO3)2=74 г
ответ: 74 г
2. Дано:
m(p-pa)(Fe2(SO4)3)=400 g
w(Fe2SO4)3)=5%
M(Fe2(SO4)3)=400 g/mol
m(p-pa)(NaOH)=200 g
w(NaOH)=3%
M(NaOH)=40 g/mol
M(Fe(OH)3) =107 g/mol
m(Fe(OH)3)-?
Решение. Находим массы реагирующих веществ:
m(Fe2(SO4)3) = 400*5/100=20 g
m(NaOH) = 200*3/100=6 g
Составляем уравнение реакции:
Fe2(SO4)3 + 6NaOH => 2Fe(OH)3 +3Na2SO4
В нашей задаче даны массы 2-х реагентов, необходимо вычислить какое из них взято в недостатке, чтобы по нем производить расчет. Из уравнения видно, что 400 г Fe2(SO4)3 реагирует с 240 г едкого натра,
а 20 г будет реагировать 20*240/400=12 г, следовательно, едкий натр взят в недостатке. Определяем массу осадка.
При взаимодействии 240 г NaOH c Fe2(SO4)3 образуется 214 г Fe(OH)3
//6 г ////////х г //
Составляем пропорцию: 240/6=214/х, х=6*214/240=5,35 =>m(Fe(OH)3)=5,35г
ответ: 5,35 г
3.Дано:
m(CuSO4)=16 g
M(CuSO4)=160 g/mol
m(p-pa)(NaOH)=200 g
w(NaOH)=3%
M(NaOH)=40 g/mol
M(Cu(OH)2)=98 g/mol
m(Cu(OH)2)-?
Решение: Для того, чтобы вычислить какое вещество взято в недостатке, необходимо определить массу едкого натра: 200*3/100=6 г
Составляем уравнение реакции:
СuSO4 + 2NaOH => Cu(OH)2 + Na2SO4 В осадок выпадает гидроксид меди как нерастворимое в воде основание. Из уравнения реакции видно, что 160г CuSO4 взаимодействует с 80 г NaOH, а 16 г CuSO4 будет взаимодействовать с 8 г NaOH, а у нас 6 г, значит, гидроксид натрия взят в недостатке, по нем находим массу Cu(OH)2
При взаимодействии 120 г NaOH c CuSO4 образуется 98 г Cu(OH)2
//6 г ////////х г //
Cоставляем пропорцию: 240/6=98/х; х=6*98/120=4,9 =>m(Cu(OH)2)=4,9 г
ответ: 4,9 г