СаСО3↓+2НСІ=СО2↑+Н2О+СаСІ2
СаСО3↓+2Н⁺+2СІ⁻=СО2↑+Н2О+Са²⁺+2СІ⁻
СаСО3↓+2Н⁺=СО2↑+Н2О+Са²⁺
2.Запалена скіпка потухла, бо виділяється вуглекислий газ, який не підтримує горіння.
3. Розчин вапняної води починає мутніти, утворюється нерозчинна сіль.
СО2↑+Са(ОН)2=СаСО3↓+Н2О
СО2↑+Са²⁺+2(ОН)⁻=СаСО3↓+Н2О
СО2↑+Са²⁺+2(ОН)⁻=СаСО3↓+Н2О
4. При подальшому пропусканні розчин знову стає прозорим, осад розчиняється
СаСО3↓+Н2О+СО2↑=Са²⁺+2(НСО3)⁻
СаСО3↓+Н2О+СО2↑=Са²⁺+2(НСО3⁻)
5. У пробірці появляється білий осад та бульбашки газу
Са(НСО3)2= СаСО3↓+Н2О+ СО2↑Са²⁺+2(НСО3)⁻= СаСО3↓+Н2О+ СО2↑
6.У лабораторних умовах вуглекислий газ можна добути дією кислоти на солі карбонати.
За наявності вуглекислого газу палаюча скіпка гасне, бо вуглекислий газ не підтримує горіння.
У разі дії вуглекислого газу на вапняну воду відбувається утворення нерозчинної речовини кальцій карбонату, а під час подальшої дії вуглекислого газу карбонат переходить у гідрогенкарбанат - розчинну сіль.
Під час нагрівання гідрогенкарбонат розкладається на карбонат та вуглекислий газ.
7. Карбонати можна виявити, діючи наприклад сіллю барію-ВаСІ2, яка утворює ВаСО3- білий осад.
HN3 - ковалентная полярная (степень окисления H= +3, N3 = -1)
Cl207 - ковалентная полярная(степень окисления Cl2 = +7, O7 = -2)
O2 - ковалентная неполярная ( -2)
СuCl2 - ионная связь ( Cu = +2, Cl2 = -1)
BaSO4 - ионная связь ( Ba = +2, S = +6, O4 = -2)
K2O - ионная связь ( K2 = +1, O = -2)
NO2 - ковалентная полярная ( N = +4, O2 = -2)