Ду Фу _ майстер пейзажної лірики. Він оспівував природу рідної країни, радість життя простої людини на лоні природи («Весняний краєвид» , «В єднанні з природою», «Вночі у селі» ).
Ду Фу _ майстер пейзажної лірики. Він оспівував природу рідної країни, радість життя простої людини на лоні природи («Весняний краєвид» , «В єднанні з природою», «Вночі у селі» ).Так у поезії «Про хліб і шовк» зображена тема війни і миру та долі людей.
Ду Фу _ майстер пейзажної лірики. Він оспівував природу рідної країни, радість життя простої людини на лоні природи («Весняний краєвид» , «В єднанні з природою», «Вночі у селі» ).Так у поезії «Про хліб і шовк» зображена тема війни і миру та долі людей.Ду Фу використовує художні засоби для зображення війни і миру. Ліричного героя хвилюють наслідки війни. Думки народу збігаються з думками ліричного героя, який закликає вилити із зброї знаряддя мирної праці хлібороба. Ду Фу оспівує саме хліб і шовк, як поєднання праці, творчої майстерності, натхнення, краси, мирного життя.
Берегите себя!
ОбъясРассказ "Бежин луг" написан от первого лица, поэтому в нем нет характеристики самого автора. Попробуем дать ее по отдельным эпизодам.
Во-первых, рассказчик заядлый охотник, а это значит, что он человек активный и выносливый: "В такой точно день охотился я однажды за тетеревами..."
Во-вторых, автор любит животных, а значит он терпимый и заботливый: "... и вопросительно посмотрел на свою английскую желто-пегую собаку Дианку, решительно умнейшую из всех четвероногих тварей."
В-третьих, он очень внимательный: за то немногое время, что он провел с мальчиками, рассказчик дал очень точную характеристику каждому - и возраст, и внешний вид, и даже сословное происхождение.
И в-четвертых, автор понимает и ценит природу! Разве мог такое написать равнодушный человек: "К вечеру эти облака исчезают; последние из них, черноватые и неопределенные, как дым, ложатся розовыми клубами напротив заходящего солнца; на месте, где оно закатилось так же спокойно, как спокойно взошло на небо, алое сиянье стоит недолгое время над потемневшей землей, и, тихо мигая, как бережно несомая свечка, затеплится на нем вечерняя звезда."