Объяснение:
Безсмертна трагедія Шекспіра »Ромео і Джульєтта» залишила в моїй душі незабутнє
враження. Прочитавши його, я глибоко задумався про те, що таке любов і на що готові піти люди заради того, щоб любити і бути коханими. Крім того, Шекспір зачіпає
таку тему, як відношення не тільки між
молодими людьми, але і їх батьками.
Якщо задуматися, то стільки горя і смертей можна було б уникнути, якби Монтеккі і Капулетті домовилися б між собою і прийшли до примирення. Адже ці два шляхетних роду вже і не пам'ятали з чого почалося їх протистояння. Але їх впертість і недалекоглядність привели до настільки жалюгідного результату.
Однак, і після великої кількості років, проблеми нерозуміння дітей і батьків, а також безглузде неприйняття один одного залишається і донині актуальними. Такі ситуації, коли батьки проти того, щоб їхні діти були разом, не зникла і в наш час.
Але так як це описано у Шекспіра, змушує тремтіти і схилятися перед розгорнувся трагедією двох молодих людей, як хотіли любити один одного і бути разом, але обставини були проти цього. Таке пронесення через століття даної серйозної проблеми сприяли тому, щоб трагедія «Ромео і Джульєтта» увічнила себе безсмертну славу. вечіла собі безсмертну славу.
Крім того, безсмертним даний твір можна назвати і тому, як воно написано, яким вишуканим літературним
мовою. Навіть читаючи переклад, відчувається,
скільки краси і сенсу міститися в
кожному слові і рядку. Людина, яка вважає, що сюжет цієї трагедії побитий і вже не так актуальне, зобов'язаний прочитати цей твір хоча б через краси складу. І мені здається, почавши читати дане
твір, жодна людина не залишиться
байдужим до нього.
Навіть наступним поколінням, які будуть рости після нас буде цікаво познайомитися з безсмертний історією кохання двох нещасних молодих людей, які віддали свої життя, щоб бути щасливі разом не в цьому світі, а там де їх любові ніщо не перешкоджатиме. Адже жити в світі без любові не має сенсу.
Ромео і Джульєтта давно вже стали загальними іменами, які позначають
двох закоханих, які не можуть бути
разом з-за розбіжностей між батьками.
Вже один цей факт вказує на те, що дана трагедія не може бути викреслена з життя будь-якого покоління. У всі часи цікаво співпереживати щирою і чистої любові, яка готова пережити всі труднощі. Але коли ці труднощі заганяють в глухий кут, вихід є тільки один і все знають, чим це закінчилося.
ответ:
бунин - это один из последних лучей какого-то чудного дня…».
каждое поколение читателей заново открывает для себя и. бунина. он возвращается к нам из своего далекого, добровольно-вынужденного изгнания. жизнь бунина сложилась трудно. он не принял революцию 1917 года и в феврале 1920 года покинул россию навсегда. попал в париж. этот город в последствии называли городом бунина. там он жил, встречался с друзьями, читал им свои повести, рассказы, иногда – стихи. он любил россию и писал только о ней. 1933 год. все газеты парижа 10 ноября вышли с крупными заголовками: «бунин — нобелевский лауреат». в день присуждения премии 9 ноября иван алексеевич бунин в «синема» смотрел «веселую глупость» — «бэби». вдруг темноту зала прорезал узкий луч фонарика. это разыскивали бунина. его вызывали по телефону из стокгольма. «и сразу обрывается вся моя прежняя жизнь. домой я иду довольно быстро, но не испытывая ничего, кроме сожаления, что не удалось посмотреть фильм. но нет. не верить нельзя: весь дом светится огнями. и сердце у меня сжимается какою-то грустью… какой-то перелом в моей жизни», — волнующие дни в швеции. в концертном зале в присутствии короля, после доклада писателя, члена шведской академии петра гальстрема о творчестве бунина, ему вручена папка с нобелевским дипломом, медаль и чек на 715 тысяч французских франков. иван бунин удостоен премии «за строгое мастерство, с которым он развивает традиции классической прозы». бунин получил нобелевскую премию по во многом вышедшим в свет к тому времени 4-м книгам о жизни арсеньева. в ходе церемонии, петр гальстрем, выразил восхищение умением бунина «необычайно выразительно и точно описывать реальную жизнь». в своей ответной речи лауреат шведскую академию за смелость и честь, которую она оказала писателю-эмигранту. возвратившись во францию, бунин чувствует себя богачом и, не жалея денег, раздает «пособия» эмигрантам, жертвует средства для поддержки различных обществ. наконец, по совету доброжелателей, вкладывает оставшуюся сумму в «беспроигрышное дело» и остается ни с чем. друг бунина, поэтесса и прозаик зинаида шаховская в мемуарной книге «отражение» заметила: «при умении и малой доле практичности премии должно было хватить до конца. но бунины не купили ни квартиры, ни виллы…» в отличие от м. горького, а. и. , а. н. толстого, иван алексеевич не вернулся в россию, несмотря на увещевания московских «гонцов». не приезжал на родину никогда, даже туристом. об этом и многом другом библиотекарь е.ф.леончик рассказала гостям библиотеки № 28.
объяснение
ответ:
план "шинель" н. в. гоголь
1.появление на свет акакия акакиевича.
2.башмачкин-мелкий чиновник. отношение к нему коллег по службе.
3.неожиданная неприятность.
4.акакий акакиевич ставит перед собой цель.
5.осуществление мечты.
6.крах.
7.смерть маленького человека.
так наверное)